Реклама



Замовити роботу

Замовити роботу

Счетчики




Вітаємо вас на сторінках нашого сайту!

Сайт readbook.com.ua - це зібрання книг по темах: бухгалтерський облік, економіка, маркетинг, менеджмент, право, страхування, філософія та фінанси.

Сподіваємось, що ця література буде корисна, як для школярів, так і для студентів.

Усі книги викладені з метою ознайомлення.
Список всіх підручників >>> Фінансовий менеджмент - Кузьменко

Тема 2. УПРАВЛІННЯ ЗАТРАТАМИ ПІДПРИЄМСТВ

2.3. Розподіл затрат для визначення собівартості продукції або послуг



Основний принцип підприємницької діяльності – отримання прибутку. Підприємство зобов’язане дотримуватися цього принципу в довгостроковому періоді, однак у короткостроковому періоді іноді може його порушувати.

Яка ж має бути ціна товару чи послуг, щоб дотримуватися цих правил введення господарської діяльності?

Інструментом для того є калькуляція.

Калькуляцією – можна визначити як класифікувався, і реєстрацію так і відповідний розподіл затрат для визначення собівартості продукції або послуг.

Розрізняють калькуляцію з повним розподілом затрат (повне калькулювання) і калькуляцію за змінними витратами (калькуляція часткових витрат).

Система обліку і калькулювання за повними витратами передбачає, що в собівартість продукції включають усі затрати, пов'язані з процесом виробництва:

-  прямі матеріали;

-  пряма заробітна платня;

-  інші прямі затрати;

-  накладні загально виробничі затрати.

Калькулювання собівартості продукції з повним розподілом затрат може здійснюватись:

-  згідно із замовленням (проектами);

-  згідно з виробничими процесами;

-  на основі виробничої діяльності.

Об'єктами обліку при калькулюванні затрат згідно із замовленнями є пенні окремі замовлення (проекти). Кожному замовленню надають окремий шифр (номер), який проставляють у первинних документах обліку витрат і за якими здійснюється групування первинних документів (та затрат) за замовленнями.

Прямі затрати відносять на собівартості замовлень на підставі групування первинних документів.

Загальновиробничі затрати, які є непрямими, протягом періоду (наприклад, місяця) враховують окремо, на окремих рахунках, а в кінці місяця відносять на собівартість окремих замовлень через їх розподіл.

Фактичну собівартість замовлення визначають лише після його виконання. Якщо замовлення налічує багато виборів, то для визначення фактичної собівартості одиниці продукції необхідно загальну суму затрат розділити на кількість виробів.

 

Калькулювання затрат згідно з процесами (попередільний метод) використовують у тих виробництвах, де вихідна сировина проходить цілу низку технологічних виробничих процесів, переділів виробництва

На кожному переділі отримують напівфабрикат, який є вихідною сировиною (або матеріалом) для подальшого переділу. На останньому переділі отримують готову продукцію. Цей метод використовують у металургійній, хімічній, текстильній та інших галузях промисловості.

Затрати за цим методом враховують по переділах і видах продукції.

Об’єктами калькуляції є напівфабрикатів кожного переділу і готова продукція останнього переділу.

-  напівфабриктний, за яким визначають фактичну собівартість напівфабрикатів кожного переділу;

-  без урахування собівартості напівфабрикатів, за яким облік затрат здійснюють у переділах, але собівартість напівфабрикатів не визначають.

Зведенням затрат у переділах підраховують собівартість готової продукції на останньому переділі.

Система калькулювання на основі виробничої діяльності зорієнтована на контроль і скорочення тривалості виробничого процесу, особливо тих операцій, які не збільшують цінності виробу ( транспортування, зберігання, контроль, інше), що сприяє зниженню витрат і собівартості продукції.

При цій системі калькулювання виробничі накладні затрати обліковують за так званим "центрами виробничої діяльності", а потім розподіляють між видами продукції на основі баз розподілу. Тобто для кожного виду затрат визначають свою базу (фактор) розподілу, а потім розраховують величину цих затрат на одиницю фактора їх зміни. За базу розподілу можуть бути прийняті виробничі показники, кількість співробітників, кількість відпрацьованого часу тощо.

Розглянемо приклад калькуляції витрат на одиницю продукції (продукту А і продукту Б). Нам відомо, частина основних затрат пов'язана з виробництвом обох продуктів. Непрямі затрати рівномірно розподіляються на обидва продукти. Затрати на одиницю продукції визначають за рахунок ділення валових витрат на кількість виготовлених одиниць (у дачному разі 100 одиниць продукту Б).

Таблиця 2

Калькулювання повних витрат на одиницю продукції

Витрати

Валові витрати

Продукт А

Продукт Б

Витрати на одиницю Б

Матеріали

400

150

250

2,5

Машини й обладнання

150

40

110

1,10

Заробітна плата

110

80

30

0,3

Разом прямих затрат

660

270

390

3,9

Виробничі накладні витрати

50

25

25

0,25

Загальні виробничі витрати

710

295

415

4,15

Адміністративні витрати

30

15

15

0,15

Торгові витрати

50

25

25

0,25

Витрати на збут

20

10

10

0,10

Валові витрати

810

345

465

4,65

 

Система обліку і калькулювання за змінними витратами ґрунтується на розподілі всіх затрат на змінні та постійні і передбачає, що собівартість продукції визначається – тільки за змінними витратам. Так, до виробничої собівартості продукції належать прямі матеріали, пряма заробітна платня і частина загально виробничих витрат, які є змінними. За змінними витратами оцінюють також залишок готової продукції.

Постійні загально виробничі затрати не включають у собівартість продукції, а зараховують до витрат періоду. Вони поділяють обліку окремо і їх списують на звітного періоду. Контроль постійних витрат здійснюють за центрами відповідальності через бюджетування, виявлення і аналіз відхилень від бюджету (кошторису).

На практиці може бути доволі складно розділити постійні і змінні заграти. Часто буває так, що затрати неї ні повністю постійними, ні повністю змінними, й інколи потрібне детальний аналіз для того, щоб встановити цю різницю стосовно характеру діяльності підприємства

Постійні затрати не залишаються незмінними на всіх рівнях обсягу виробництва Настає момент, коли будь-яке подальше збільшення обсягу виробництва потребує додаткового обладнання, а можливо, й розширення виробничих площ. Тому деякі затрати можна розглядати як постійні лише в межах певного періоду або для певного асортименту продукції.

Калькуляція собівартості за змінними витратами є необхідним доповненням калькуляції повних витрат. Використовують її в фінансовому менеджменті для планування, контролю, прийняття управлінських рішень про виготовлення нових видів продукції, ціноутворення, планування прибутку, рішень типу "виготовляти чи купувати?" та ін.

Із системою обліку і калькулювання змінних витрат пов'язаний показник маржинального доход.

Маржннальний дохід – це різниця між доходом від реалізації продукції і сумою змінних затрат. Він є проміжним фінансовим результатом, який покриття постійних витрат і отримання прибутку.

Таблиця 3

Звіт про фінансові результати на основі маржинального доходу

Показники

А

Б

В

Разом

Дохід від реалізації

500

400

100

1000

Змінні затрати:

 

 

 

 

Матеріали

45

30

10

85

Зарплатня

90

20

20

280

Обробка

165

10

10

195

Маржинальний дохід

200

180

60

440

Постійні затрати

 

 

 

 

Ремонт

15

10

20

45

Устаткування

10

20

20

50

Збут

15

10

10

35

Адміністративні затрати

30

70

120

220

Прибутки (збитки)

130

70

-110

90

 

При тому треба враховувати, що система обліку та калькулювання повних і затрат можуть давати різні фінансові результати підприємства.

Приклад. Підприємство виготовляє і реалізує продукцію. Ціна реалізації одного виробу становить 120 гривень. Дані про реалізацію за місяць такі:

виготовлено виробів – 100 штук;

реалізовано виробів – 80 штук;

змінні затрати на один вибір – 48 гри.;

постійні затрати на один місяць – 6000 грн. Фактичну собівартість одиниці продукції за повними затратами визначають так:

 

грн.

 

Прибуток від реалізації одного виробу: 120 – 108 = 12 грн. Далі порівняємо результати, отримані у звіті про фінансові результати за системою повних затрат та системою змінних затрат.

Звіт про фінансові результати за системою повних затрат

Грн.

Реалізовано (80 шт. х 120 грн.)                                             9600

Затрати (80шт. х 108 грн.)                                                     8640

Прибуток                                                                                960

Звіт про фінансові результати за системою змінних витрат

                                                                                                  Грн.

Реалізовано (80шт. х 120 грн.)                                                9600

Затрати:

Змінні (80 шт.х 48 грн.)                                                            3840
          Постійні                                                                                    6000

Разом                                                                                         9840

Результат (збитки)                                                                    240

 

Різниця фінансового результату зумовлена різною сумою затрат, віднесених на собівартість реалізованої продукції.

За системою повних затрат на собівартість реалізованої продукції віднесено ту частину постійних затрат, яка відповідає кількості фактично реалізованої продукції (480 грн.).

Змінні затрати (100шт.* 48 грн.)                                         4800грн.
          Постійні затрати (6000 : 100шт) *80                                   4800грн.

За системою змінних затрат на собівартості відносять усю суму періоду (6000 грн.). різниця (1200 грн.) за системою повних затрат віднесення за залишок продукції на складі.

Якщо кількість виготовленої і реалізованої продукції однакова, то фінансовий результат однаковий за обома системам.

 

Приклад. Підприємство виготовило і реалізувало 100шт. виробів.

Звіт про фінансові результати за системою повних затрат:

Реалізовано (100 шт. * 120 грн.)                                  12000

Затрати (100 шт.* 108 грн.)                                          10800

Прибуток                                                                        1200

Звіт про фінансові результати за системою змінних затрат

Реалізовано (100шт. * 120 грн.)                                  12000

Затрати

Змінні (100шт. * 48 грн.)                                               4800

Постійні                                                                          6000

Разом                                                                              10800

Прибуток 1200

 

Приклад. Підприємство в поточному році виготовило 100 шт. виробів, а реалізувало 125 шт. (за рахунок залишку продукції на складі).

Реалізовано (125 шт. * 120грн.)                               15000

Затрати (125 шт. * 108 грн.)                                     13500

Прибуток                                                                    1500

Звіт про фінансові результати за системою змінних затрат

Реалізовано (125шт * 120грн.)                                  15000

Затрати

Змінні (125шт * 48 грн.)                                              6000

Постійні                                                                        6000

 

Різниця величини прибутку (1500 грн.) зумовлена постійними затратами у величині реалізованого залишку готової продукції на складі за системою повних затрат). Отже» на підставі викладеного можна зробити висновки:

Різниця суми фінансового результату за обома системами калькуляції
залежить від співвідношення виготовленої і реалізованої продукції:

а) якщо кількість виготовленої ідеалізованої продукції однакова, то величина прибутку буде однакова за системою як повних, так і змінних затрат;           

б) якщо кількість виготовленої продукції більша, ніж реалізованої, то прибуток за системою змінних затрат більший, ніж за системою;

в) якщо кількість виготовленої продукції менша ніж реалізовано, то прибуток за системою змінних затрат буде більший ніж за системою повних затрат.

Переваги системи обліку і калькуляції змінних затрат у тому, що вона:

1)     спрощує облік (а також нормування і планування) затрат і калькулювання, тому що постійні затрати не поділяють між видами продукції;

2)     дає змогу визначити взаємозв'язок затрат, обсягу виробництва і прибутку;

3)     точніше визначити фінансовий результат за принципом затрати-доходи";

4)     надає необхідну інформацію для прийняття рішень.

Недоліки системи обліку і калькуляції змінних затрат:

1)     труднощі поділу всіх затрат на змінні і постійні;

2)     дублювання системи обліку;

3)     заниження вартості залишків продукції на складі.





© 2009 Читальня On-Line
Підручники розміщені на сайті для ознайомлення. Графічний матеріал, формули та текстова частина опубліковані частково.