Реклама



Замовити роботу

Замовити роботу

Счетчики




Вітаємо вас на сторінках нашого сайту!

Сайт readbook.com.ua - це зібрання книг по темах: бухгалтерський облік, економіка, маркетинг, менеджмент, право, страхування, філософія та фінанси.

Сподіваємось, що ця література буде корисна, як для школярів, так і для студентів.

Усі книги викладені з метою ознайомлення.
Список всіх підручників >>> Фінансовий менеджмент - Кузьменко

Тема 12. УПРАВЛІННЯ СТРУКТУРОЮ І ВАРТІСТЮ КАПІТАЛУ  В ДОВГОСТРОКОВОМУ ПЕРІОДІ

12.1. Оцінка вартості капіталу залученого із різних джерел



Структура капіталу – це співвідношення різних джерел, власних і позикових коштів у пасиві підприємства.
Так при використанні підприємством власного капіталу, воно не зобов’язане регулярно і в попередньо визначених сумах робити виплати.
При використанні позикового капіталу, як короткотермінова так і довготермінова заборгованості повинні бути виплачені незалежно від фінансового стану підприємства і в попередньо обумовлених сумах (проценти та борг) і у визначений час.
Структуру капіталу можна визначити за допомогою 2 коефіцієнтів:
1.
2.
при цьому підприємство повинно підтримувати певний баланс між заборгованістю та власним капіталом.
Кз + Кв = 1
Тому що, чим більше частка позикових коштів у загальному капіталі підприємства, тим більша сума платежів із фіксованими термінами їх погашення і тим більша ймовірність подій, які ведуть до нездатності підприємства виплатити борги і проценти, коли настане термін оплати.
Вартість капіталу – це витрати на залучення капіталу, тобто сума коштів, які підприємство повинно регулярно виплачувати власникам капіталу (кредиторам або інвесторам) з урахуванням суми залученого капіталу.
Отже, вартість капіталу – це узагальнююча величина, що грунтується на співвідношенні позикових і власних коштів у структурі капіталу підприємства і означає дохід, який підприємство має платити інвесторам при купівлі ними акцій чи облігацій підприємства.
Управління капіталом – це управління структурою і вартістю джерел фінансування (пасивів) з метою підвищення рентабельності власного капіталу та здатності підприємства платити дохід кредиторам і співвласникам (акціонерам) підприємства.
Джерела фінансування, або (пасиви підприємства), мають різну ціну в залежності від шляхів їх залучення. Ціна джерела фінансування, або іншими словами вартість капіталу вимірюється відсотковою ставкою, яку потрібно платити інвесторам, які вкладають капітал в підприємство.
 Розрахункам вартості капіталу і різним прийомам оптимізації цього показника велику увагу приділяють в зарубіжному фінансовому менеджменті. Це обумовлено тим, що зарубіжні підприємства мають можливість залучати через фінансовий ринок капітал в різних формах і на різних умовах.
Тому задача фінансового менеджера – забезпечити зменшення вартості капіталу для фірми, вибираючи вигідні варіанти його залучання. Для більшості українських підприємств, ця задача поки що не дуже актуальна, так, як у них практично не має вибору за рахунок:
1) великого дефіциту інвестиційних ресурсів в країні;
2) недорозвиненості фінансового ринку;
3) обмеженого доступу до кредитів із-за дуже високих процентних ставок.
Але вибираючи між інвестиційним (акціонерним) та кредитним фінансуванням, менеджери повинні враховувати фактори:
1. Термін використання коштів. Кредит допускає використання коштів протягом короткого періоду часу. Інвестиційні ресурси використовують упродовж тривалого часу;
2. Вимоги до доходів. Підприємство повинно оплатити проценти за кредити скоріше, ніж дивіденди. Оплата процентів здійснюється незалежно від результатів господарської діяльності фірми. Інвестори мають право отримувати дивіденди тільки після сплати процентів кредиторам;
3. Вимоги до активів. У разі банкрутства кредитори мають першочергове право на свою частку в активах підприємства. Після повернення боргів усім кредиторам на частину активів, що залишилась, мають право претендувати інвестори;
4. Умови повернення кредитів. Підприємство повинно повернути кредити і виплатити проценти в попередньо узгоджені терміни. Підприємство не зобов'язане компенсувати акціонерам їх капіталовкладення;
5. Вплив на керівництво. Кредитори можуть обмежувати дії керівництва підприємства лише в разі несплати процентів. Акціонери мають право брати участь у голосуванні з приводу діяльності підприємства.
 2. Середньозважена вартість капіталу і шляхи її зменшення
Залучаючи капітал із різних джерел, фінансові менеджери намагаються оптимізувати структуру капіталу, щоб зменшити середньозважену вартість капіталу. Середньозважена вартість капіталу – середня ціна, яку платить підприємство за використання сукупного капіталу, сформованого з різних джерел.
Приклад:
Таблиця 35
Розрахунок середньозваженої вартості капіталу підприємства “Х”

Структура капіталу

Балансова вартість, тис.грн.

Ринкова вартість 1 акції або облігації, грн.

Дохід на 1 акцію (дивіденди), грн.

Питома вага

Вартість капіталу, %

Середньозважена вартість капіталу

Прості акції

4000

40

6

0,7

15

0,086

Привілейовані акції

1000

100

10

0,14

10

0,014

Облігації

2000

200

10

0,9

0,07

0,020

Всього

7000

х

х

х

х

0,12

Як видно із розрахунків (табл. 35) середньозважена вартість капіталу дорівнює 12%. Вона може бути використана, як ставка дисконту для визначення теперішньої вартості майбутніх грошових надходжень для даного підприємства.
Вартість капіталу і вартість підприємства взаємозв’язані.
Один із методів оцінки вартості підприємства є капіталізація доходів. Якщо спрогнозувати середньорічний грошовий потік (чистий прибуток + амортизація), а далі капіталізувати його, використовуючи в якості дисконтної ставки середньозважену вартість капіталу, одержимо вартість підприємства.
Отже, можемо зробити висновок:
1) Чим більший грошовий потік, обумовлений діяльністю підприємства, і нижча вартість капіталу, тим більша вартість підприємства.
2) Якщо вартість фінансування збільшується, тоді вартість підприємства зменшується.
3) Зі зменшенням вартості фінансування, вартість підприємства збільшується.
 
Приклад: Підприємство можна продати за 4,3 млн.грн. або реконструювати його. Після реконструкції прогнозуємий середньорічний чистий грошовий потік 0,54 млн.грн. Середньозважена вартість капіталу 12%.
Потрібно визначити: вартість підприємства методом капіталізації доходів, для того щоб вирішити, що краще:
a. продати підприємство
b. чи реконструювати його.
Рішення:
Розрахуємо вартість підприємства, як приведену вартість вічної ренти
0,54 : 0,12 = 4,5 млн.грн.
Оскільки 4,5 > 4,3, тоді кращим варіантом буде реконструювати підприємство.
Для зниження середньозваженої вартості капіталу – можливо використати такі прийоми:
а) зменшити дивіденди, або тимчасово припинити їх виплату;
1) виплатити дивіденди акціями;
2) залучити додаткову кредиторську заборгованість в відповідності до договорів поставок (якщо це не загрожує значному зниженню показників ліквідності підприємства);
3) одержати кредити на пільгових умовах, під приоритетні інвестиційні програми (державні інноваційні фонди, різні міжнародні фонди і організації).





© 2009 Читальня On-Line
Підручники розміщені на сайті для ознайомлення. Графічний матеріал, формули та текстова частина опубліковані частково.