Реклама



Замовити роботу

Замовити роботу

Счетчики




Вітаємо вас на сторінках нашого сайту!

Сайт readbook.com.ua - це зібрання книг по темах: бухгалтерський облік, економіка, маркетинг, менеджмент, право, страхування, філософія та фінанси.

Сподіваємось, що ця література буде корисна, як для школярів, так і для студентів.

Усі книги викладені з метою ознайомлення.
Список всіх підручників >>> Бухгалтерський облік в комерційних банках

Тема 1. Роль обліку в системі управління комерційним банком та основи його організації

1.1. Організація обліку в комерційних банках



Бухгалтерський облік банку можна визначити як систему реєстрування та підбиття підсумків операцій, виконуваних у банківському бізнесі, і з подальшим аналізом та перевіркою результатів і складанням відповідних звітів.

¨  Бухгалтерський облік є інформаційною системою, що надає фінансову інформацію про банк як суб’єкт господарської діяль-
ності.

¨  Бухгалтерський облік є процесом визначення, вимірювання та передавання інформації економічного характеру.

¨  Бухгалтерські дані відіграють істотну роль, коли йдеться про функціонування в конкурентному середовищі за умов обмежених ресурсів.

Система обліку являє собою сукупність процедур, що мають на меті фіксувати всі операції банку, а саме:

·  визначати зміст здійснених операцій і записувати їх;

·  описувати операції в часовому вираженні;

·  підбивати підсумки виконаних операцій згідно з принципами міжнародних стандартів обліку;

·  належним чином подавати операції з відповідними дета-
лями.

¨  На сучасному етапі розвитку банківської системи України ставиться питання про створення системи внутрішнього контролю банку, яка б охоплювала політику та процедури кожної банківської установи, сприяючи успішному виконанню її завдань.

Зауважимо, що бухгалтерський облік є важливим елементом структури внутрішнього контролю. Зокрема, на управлінські рішення істотно впливає бухгалтерська інформація щодо готівки, стану розрахунків, цінних паперів, якими володіє банк, депозитних операцій, валютних коштів, кредитних ресурсів та його кредитного портфеля.

Бухгалтерська інформація базується на документах, які дають змогу простежити рух активів від моменту отримання дозволу на них та придбання до списання чи реалізації. Те саме стосується й пасивів — ідеться про часовий період від виникнення зобов’язань до їх погашення. Адже банк не може успішно функціонувати в конкурентному середовищі без відповідної системи щоденного обліку всіх своїх операцій і зобов’язань. Лише за такої умови керівництво цієї установи постійно відстежує всі аспекти її діяльності, а отже, і ризики, яким вона піддається.

З огляду на сказане система бухгалтерського обліку має задовольняти розглянуті далі вимоги.

1. Актуальність.

Усі здійснювані банком операції слід щодня відображувати в балансі і в оборотно-сальдовій відомості.

Значення:

·  банк і клієнти дістають актуальну інформацію;

·  у разі виявлення помилки клієнт може своєчасно подати рекламацію.

2. Надійність.

Помилкових записів уникають завдяки автоматичному контролю та узгодженню.

Значення:

·  скорочуються витрати на виправлення помилок, яких при-
пустилися, на стадії завершення операцій в системі автоматизації банку (САБ);

·  не порушується впевненість клієнта в надійності банку.

3. Ефективність.

Між банківськими операціями, які приносять дохід, і витратами на їх проведення, має виконуватися певне співвідношення, що забезпечуватиме тривале функціонування банку.

Значення:

·  бухгалтерський облік у банку має бути раціонально організований і спрямований на те, щоб підтримувати й підвищувати конкурентоздатність банку.

Система бухгалтерського обліку поряд з об’єктивними вимогами має відповідати й таким, що зафіксовані законодавчо та нормативними документами НБУ.

Отже, бухгалтерський облік базується на певних правилах визначення, записування, класифікування та інтерпретування операцій або подій, пов’язаних із діяльністю банку. Загалом сказане визначає метод бухгалтерського обліку, якому належать насамперед такі елементи:

·  документація та інвентаризація;

·  оцінка й калькуляція;

·  рахунки та подвійний запис;

·  бухгалтерський баланс і звітність.

Бухгалтерські системи банківських установ України комп’ю­теризовані, завдяки чому система бухгалтерських проведень — занесення інформації до щоденних балансів, касових книг, оборотно-сальдових відомостей — виконується в автоматичному режимі. Проте навіть за цих умов перелічені елементи методу бухгалтерського обліку є похідними щодо концепції такого обліку.

У процесі збирання даних бухгалтерського обліку застосовують специфічну термінологію. Наведемо визначення найважливіших термінів.

Подія — це обставина (сукупність обставин), що має певні наслідки для банку.

Господарська операція — це така подія, яка спричинюється до зміни в активах, зобов’язаннях і капіталі. Для відображення господарських операцій застосовують систему рахунків.

Рахунок — це систематизовані записи, які відбивають вплив операцій та інших подій на конкретний актив, зобов’язання чи акціонерний капітал. Для кожного активу, зобов’язання, доходу, виду витрат та одиниці капіталу ведеться окремий рахунок. Усю сукупність рахунків можна поділити на дві групи:

1) балансові (реальні) рахунки.

2) тимчасові рахунки.

До першої групи належать рахунки активів, зобов’язань, капіталу. Залишки за цими рахунками обліковуються на балансовому
звіті.

Другу групу становлять рахунки доходів та витрат. Їх називають тимчасовими, оскільки вони на відміну від реальних періодично закриваються. Записи за цими рахунками нагромаджуються з початку року і подаються у звіті про фінансові результати за відповідний період часу.

Рахунки обох розглянутих груп пов’язані з процедурами синтетичного обліку як узагальнюючого. Він ведеться без деталей у грошовому вираженні і дає загальне уявлення про операції, а також зміни в балансі банку. До матеріалів синтетичного обліку належать щоденний баланс, касові журнали, зведені обігово-сальдові відомості, які складаються в автоматичному режимі. Скажімо, касовий
журнал складають на персональному комп’ютері окремо за прибутком і видатком каси. Водночас підлічують проміжні суми за рахунками, що кореспондують з рахунком каси, а також загальну суму журналу в цілому.

Касові журнали друкують до закриття каси і використовують, щоб звірити касові обороти.

Оборотно-сальдові відомості щодня складають за виконавцями, а також за особовими рахунками, підбиваючи підсумки за кожним балансовим рахунком, котрий може слугувати відомістю пере-
вірки.

Процедури аналітичного обліку забезпечують вельми деталізоване відображення банківської операції: тобто зазначається дата проведення операції, вид документа, за яким її проведено, номер рахунку, сума. Зазначеного ступеня деталізації додержують під час ведення банківських особових рахунків, які визнано основною формою аналітичного обліку в банку.

Особові рахунки клієнтів ведуться у двох примірниках. Другий примірник (виписка) щодня передається клієнтові. Угодами на розрахунково-касове обслуговування, що укладаються між клієнтом і банком, можуть визначатися інші терміни подачі виписок.

Крім особових рахунків до засобів аналітичного обліку належать штафелі (спрощена форма особового рахунку, застосовувана щодо позабалансових рахунків), а також картотеки документів, операційні журнали.

Аналітичний облік ведеться згідно з первинними докумен-
тами.

Отже, банки мають змогу контролювати операції як за змістом, так і за формою. Окрім того, дані аналітичного обліку становлять базу економічного аналізу та використовуються для групування за балансовими рахунками інформації, яка далі подається у фінансовій звітності.

Методи перевірок відповідності даних синтетичного і аналітичного обліку можна згрупувати за такими напрямками.

1. Перевірка узгодженням — здійснюється з допомогою порівняння проміжних і остаточних сум. Порівнюють між собою дані, ураховані в системі аналітичного та синтетичного обліку, а отже, і в різних носіях інформації (первинних документах, щоденному балансі, оборотно-сальдових відомостях, в особових рахунках). Зрозуміло, що суми мають збігатися.

2. Перевірка перенесення — установлюється правильність перенесення даних з одного носія інформації на інший. Зауважимо, що з автоматизацією ведення бухгалтерського обліку цей вид перевірок поступово втратив своє значення.

3. Перевірка підрахунків (обчислень) — має на меті встановити правильність розрахунків числового матеріалу, що додається.

Первинні документи перевіряють за двома напрямками.

1. Суми, зазначені в документах, звіряються з відповідними сумами, занесеними до регістрів аналітичного обліку.

2. Документи контролюються щодо правильності заповнення (повноти реквізитів).

Окремо виконується вартісна перевірка, мета якої — установити відповідність числового матеріалу його економічному обгрунту-
ванню.


 | ЗМІСТ | 

Плей фортуна


© 2009 Читальня On-Line
Підручники розміщені на сайті для ознайомлення. Графічний матеріал, формули та текстова частина опубліковані частково.