Реклама



Замовити роботу

Замовити роботу

Счетчики




Вітаємо вас на сторінках нашого сайту!

Сайт readbook.com.ua - це зібрання книг по темах: бухгалтерський облік, економіка, маркетинг, менеджмент, право, страхування, філософія та фінанси.

Сподіваємось, що ця література буде корисна, як для школярів, так і для студентів.

Усі книги викладені з метою ознайомлення.
Список всіх підручників >>> Валютно-фінансовий механізм

Тема 2. ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА МАКРОРІВНІ

2.2. Платіжний баланс як макроекономічний індикатор ефективності зовнішньоекономічної діяльності країни



Економічні зв‘язки будь-якої країни із зовнішнім світом знаходять відображення у його платіжному балансі (ПБ).
 Платіжний баланс ( SB ) – це статистичний звіт , поданий у формі бухгалтерських рахунків, про торгові та фінансові угоди економічних суб‘єктів країни із закордоном за певний період часу, як правило за рік.
 Операції ПБ – це зміна права власності на товари чи фінансові активи, надання послуг або капіталу .
 В широкому розумінні – це зменшення або збільшення національного доходу України.
 Аналізуючи процес входження України у світовий валютний простір з точки зору нормативної макроекономічної теорії (як повинно бути), слід зазначити, що стан економіки України можна розглядати як модель малої відкритої економіки (МВЕ).
 Під поняттям МВЕ розуміється, що дана економіка являє собою невелику долю світового ринку. І тому вона сама по собі не може вплинути на зміну світової процентної ставки (r*). Одночасно Уряд країни не протидіє укладенню угод на світовому фінансовому ринку тобто отриманню міжнародних кредитів. Отже, можна вважати, що процентна ставка в МВЕ дорівнює світовій (r = r*).
 Аналіз МВЕ зробимо на базі відомої тотожності Системи національних рахунків, яка згідно кейнсіанської теорії має такий вигляд:
А. Y = C + I +G + NX (1)
 де С – загальні споживчі витрати.
 Сутність цієї функції розкрив Кейнс через свій психологічний закон, математична інтерпретація якого має наступний вираз
А. С = С0 + с(Y – T), (2)
 де С0 – частина НБ країни, котра є базою для зростання споживчих витрат;
 с = МРС, визначає темп зростання споживчих витрат, значення якої залежить від національних традицій, звичаїв, психології населення;
 Y – визначає обсяг ВНП країни;
 Т – визначає обсяг податків.
 Графічне відображення цієї теорії отримало назву “Кейнсіанський хрест”.
 I – загальні валові внутрішні інвестиційні витрати, які залежать від рівня процентної ставки;
 G – загальні державні витрати, які планує уряд країни.
 Перепишемо цю тотожність у такий вид:
А. NX = Y – (C+I+G), (3)
 Щоб отримати рівняння ПБ проведемо наступні перетворення.
А. NX = (Y-C-G)-I , (4)
 Y-C-G = S , що визначає обсяг загальних збережень.
 Звідки маємо
А. NX = S – I             (5)
 Або
А. (I – S) + NX = 0               (6)
Рівняння (6) є математичне вираження платіжного балансу, кожний член якого має своє ім‘я:
 (I-S) - рахунок руху капіталів та доходів по ним ПБ.
 NX - рахунок поточних операцій ПБ, або торгівельний баланс.
 У ПБ обидва рахунки включають як внутрішні так і зовнішні витрати тому , що випуск (У) ототожнює ВНП:
А. У ≡ ВНП       (7)
 Відомо, що кожна операція в бухгалтерському обліку відображається подвійним записом. Аналогічне правило діє і при складанні платіжного балансу. Як і будь-який бухгалтерський рахунок, ПБ точніше його складові частини NX, та (I-S) мають дві частини - дебет та кредит.
 Якщо операція забезпечує країну додатковою іноземною валютою, як це робить експорт, то вона належать до кредиту ПБ. Якщо стаття балансу як імпорт змушує країну використовувати запас іноземної валюти , то це стаття дебету ПБ.
 В дійсності уряди практично не користуються принципом подвійного запису під час обліку кожної операції, яка відображається в ПБ. Причина цього криється у відсутності повної та достовірної інформації про всі без винятку міжнародні економічні контакти країни протягом року. Ось чому для урегулювання незбалансованості ПБ по поточному рахунку та рахунку руху капіталів до складу ПБ входять спеціальні рахунки :
13. офіційні резерви іноземної валюти
14. стаття “помилки та пропуски ”(або “статистична похибка ”).
 Термін ПБ часто асоціюється здебільшого із торговим балансом, до складу якого входять:
15. баланс торговий (експорт та імпорт);
16. баланс послуг(поточні доходи працюючих за кордоном, витрати або надходження від туризму);
17. баланс трансфертів (безплатні надходження та грошові перекази, пенсії, стипендії тощо).
 Сальдо NX визначаємо:
А. NX = Σ товарний експорт (кредит) - Σ товарний імпорт (дебет).
 В той же час рахунок руху капіталів (I-S) здебільшого відображає усі міжнародні стосунки із активами. Він включає:
18. баланс довгострокових капіталів (цінні папери, займи, прямі інвестиції, доходи від продажу нерухомості іноземцям );
19. баланс короткострокових капіталів (кредити, доходи або витрати, пов‘язані із результатами покупок іноземних активів тощо).
 Сальдо (I-S) визначаємо:
А.  (I-S)= Σ доходи від продажу активів (кредит) - Σ витрати на покупку активів (дебет).
 За даними ПБ розраховуються індикатори рівня відкритості економіки:
20. Коефіцієнт відкритості національної економіки - відношення суми обсягу експорту та імпорту до обсягу ВВП країни:
А.
21.  Коефіцієнт покриття імпорту (експортом)
Б.
22. Сальдо зовнішньоторговельної діяльності
В.    
 Графічне відображення платіжного балансу, головним чином, проводять в координатах: чистий експорт (NX) - обмінний валютний курс (e- exchenge).
 Обмінний курс – це ціна іноземної валюти у національній валюті.
 Для більшості валют світу банківські дилери визначають обмінний курс згідно, так званого “спот” курсу, тобто відповідно до проведення касових угод.
 Механізм, який регулює інфляційні розбіжності цін товарів в різних країнах, підтримуючи їх на одному рівні , називається паритет купівельної спроможності (ПКС).
 На світовому валютному ринку визначають основні дві моделі обмінного валютного курсу: фіксований і плаваючий.
 У системі вільно плаваючих курсів суб’єкти валютного ринку здійснюють угоди в іноземній валюті без втручання Уряду
 У системі фіксованих курсів суб’єкти ринку вільно проводять валютні операції, а Уряд лише стабілізує значні зміни валютного курсу у певних межах.
 Можна чітко виділити три головних фактора, що впливають на попит і пропозицію валюти на ринку .
 1.Співвідношення темпів інфляції у країнах контрагентах. Зміна динаміки цін це довгостроковий фактор.
 2.Співвідношення темпів економічного зростання. У короткостроковому періоді в тій країні, яка швидше розвивається, відбувається знецінення її валюти із-за розширення потреби в імпорті і, як наслідок, зростання попиту на іноземну валюту у порівнянні із пропозицією. В довгостроковому періоді валютний курс поступово буде зростати.
 3.В короткостроковому періоді найбільший вплив на динаміку валютного курсу здійснює рівень % ставки. Збільшення % ставки призводить до переміщення закордонних валютних потоків , що викликає зростання попиту на валюту цієї країни і в результаті її курс зростає




© 2009 Читальня On-Line
Підручники розміщені на сайті для ознайомлення. Графічний матеріал, формули та текстова частина опубліковані частково.