Реклама



Замовити роботу

Замовити роботу

Счетчики




Вітаємо вас на сторінках нашого сайту!

Сайт readbook.com.ua - це зібрання книг по темах: бухгалтерський облік, економіка, маркетинг, менеджмент, право, страхування, філософія та фінанси.

Сподіваємось, що ця література буде корисна, як для школярів, так і для студентів.

Усі книги викладені з метою ознайомлення.
Список всіх підручників >>> Валютно-фінансовий механізм

Тема 3. ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ УГОД НА МІКРОРІВНІ

3.2. Права та обов‘язки партнерів по ЗЕК



Найбільшим і найвідповідальнішим моментом у здійсненні механізму ЗЕД є саме укладання ЗЕК. Невід‘ємною складовою ЗЕК є визначення спеціальних прав та обов‘язків сторін угоди по поставці товарів, які відображаються в Базисних умовах контракту.
  Міжнародна торгова палата у 1936р. розробила й надрукувала міжнародні правила по тлумаченню комерційних термінів під назвою “Міжнародні комерційні терміни”(ІНКОТЕРМС).
 У 1990 році МТП (Париж) випустила чергові правила “ ІНКОТЕРМС – 1990 ”, які повністю надрукований у журналі “Галицькі контракти” - №46-1996-с.39-56. Нова редакція пристосована для автоматичної обробки даних, що дозволяє покупцю перепродати товар, не отримуючи по пошті товаророзпорядчі документи.
 Згідно з Указом Президента України від 04.10.1994 р. встановлено, що при укладанні суб‘єктами підприємницької діяльності всіх форм власності ЗЕК, предметом яких є товар (роботи, послуги), застосовуються міжнародні правила “ ІНКОТЕРМС - 1990”.
 Функції “ІНКОТЕРМС”:
 1. Визначати хто і за чий рахунок забезпечує транспортування товарів по території країн продавця, покупця, транзитних країн.
 2. Виявити, як здійснюється транспортування і завантаження, вид транспорту, місце розвантаження.
 3. З’ясувати обов’язки продавців щодо пакування, маркування, страхування вантажів.
 4. Визначити де і коли переходять від продавця до покупця права власності на товар.
 “ІНКОТЕРМС” вміщає всього 13 базисних умов, які в залежності від ступеня розподілу між продавцем і покупцем зобов’язань щодо поставки товару та відповідальності за ризик пошкодження чи втрати вантажу поділені на чотири групи Е, F,C, D.
 І група – Е, складається із однієї базисної умови EXW – франко-завод.(Ex works), що означає – імпортер одержує товар на складі експортера і усі витрати та ризики витрати товару несе імпортер – покупець.
 Отже ці умови найбільш сприятливі для експортера, по скільки він не відповідає за навантаження товару на наданий імпортером транспортний засіб та за очистку товару від мита на експорт.
 ІІ група – F (FCA, FAS, FOB) – експортер повинен доставити товар у пункт, що визначений імпортером для перевезення. Отже витрати та ризики переходять до імпортера після передачі товару у опікування перевізнику або у порт відвантаження. Ці умови передбачають, що в обов’язки покупця входить вибір перевізника, укладання з ним договору перевезення. При чому умови FCA – франко-перевізник – використовуються для перевезення будь-яким видом транспорту
 При імпорті продукції пріоритет має договір на умовах FOB-(FOB-Free on board (вільно на судні).
 III група – C(CFR, CIF, CPT, CIP) – експортер зобов’язан доставити товар у пункт призначення, але не несе відповідальність у разі його загибелі після відправлення на судно, тобто після відправлення його з країни експортера. Отже за контрактами на С-умовах експортер звільняється від відповідальності та ризику з моменту передачі товару перевізнику у своїй країні, хоч і зазнає втрат на доставку товару у країну покупця.
 Вітчизняні експортери при укладені контрактів надають перевагу умовам CIF.
 СІФ (CIF – Cost, Insurance, Freight (ціна, страхування, фрахт). За цих базисних умов експортер за власний кошт зобов‘язаний поставити товар із документами, що підтверджують його відповідність вимогам контракту, упакувати товар, зафрахтувати судно до місця призначення; отримати експортну ліцензію та виконати митні формальності; завантажити товар на судно; повідомити імпортера і передати йому повний комплект документів.
 IV група – Д (DAF, DES, DEQ, DDU, DDP), експортер несе всі витрати й ризик щодо доставки товару до місця призначення. Загалом умови, групи Д є найбільш привабливі для імпортера, оскільки експортер-продавець зобов‘язаний доставить товар у визначене місце та взяти на себе всі витрати та ризики щодо поставки товару. Тому контракти на Д - умовах відносяться до групи “доставкових контрактів”, тоді як контракти на С – умовах називаються відвантажувальними контрактами.
 Підсумовуючи аналіз ІНКОТЕРМС слід зауважити, що з переходом від групи Е до Д зростають зобов‘язання експортера та зменшуються імпортера.




© 2009 Читальня On-Line
Підручники розміщені на сайті для ознайомлення. Графічний матеріал, формули та текстова частина опубліковані частково.