Реклама



Замовити роботу

Замовити роботу

Счетчики




Вітаємо вас на сторінках нашого сайту!

Сайт readbook.com.ua - це зібрання книг по темах: бухгалтерський облік, економіка, маркетинг, менеджмент, право, страхування, філософія та фінанси.

Сподіваємось, що ця література буде корисна, як для школярів, так і для студентів.

Усі книги викладені з метою ознайомлення.
Список всіх підручників >>> Податковий облік

Тема 8. ОБЛІК І ЗВІТНІСТЬ ЗА ІНШИМИ ПОДАТКАМИ, ЗБОРАМИ І ПЛАТЕЖАМИ.

8.4. ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ ПЛАТИ (ПОДАТКУ) ЗА ЗЕМЛЮ.



Підприємства, нараховують податок від оподатковуваного прибутку, вносять до бюджету плату за землю1, яка належить їм на праві колективної чи приватної власності, або передана в користування сільськими Радами чи іншими підприємствами. При цьому існують певні пільги. Зокрема, не справляється плата за сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених статтею 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» (зон відчуження, безумовного (обов'язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднені сільськогосподарські угіддя, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства; за землі, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння; за землі державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур; за землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування; за земельні ділянки державних, колективних і фермерських господарств, які зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень.

З урахуванням діяльності підприємств існують відмінності щодо обчислення цього податку: у він нараховується за землю, що зайнята будівлями та спорудами таких підприємств, або використовується ними для виробництва чи інших цілей у розмірі одного відсотка від грошової

'Згідно із внесеними змінами до Закону України «Про плату за землю» від 3.07.1992 р., № 2535 - XII, вона не сплачується орендодавцями — власниками земельних паїв, які передали землю в оренду платнику фіксованого сільськогосподарського податку. Платники ж ФСП цієї плати за такі орендовані ділянки також не сплачують, оскільки плата за землю входить в цей податок. Винятком був лише у 2000 р., коли, поряд із ФСП, сільськогосподарські товаровиробники сплатили податок за землю на основі Типового договору оренди, де був спеціальний пункт, на основі якого нараховували податок на землю. Зараз таку невідповідність усунуто. оцінки земель, на які така оцінка встановлена, або за диференційованими ставками від 1,5 до 21,0 копійки за один квадратний метр, залежно від чисельності населення в цьому населеному пункті, де розміщене підпри-ємство.На сільськогосподарських підприємствах податок нараховуєть­ся лише за сільськогосподарські угіддя. Він диференційований залежно від виду угідь:

рілля, сіножаті та пасовища — 0,1 відсотка від їх грошової оцінки;

для багаторічних насаджень — 0,03 відсотка.

Плата за землю, що зайнята будівлями і спорудами, дорогами тут не нараховується.

Цей податок на зазначених підприємствах нараховується як за власні землі, так і за орендовані. Причому тут є певні винятки з урахуванням того, хто власник землі переданої в оренду. При оренді розпайованих сільськогосподарських угідь, їхнім власникам виплачується орендна плата і податок за землю вони сплачують самостійно. Якщо ж угіддя орендо­вано в сільських (селищних) Радах, цей податок сплачує орендар.

Нарахування земельного податку проводиться щорічно станом на 1 травня, інших суб'єктів — платників податку—за станом на 1 лютого, а сплачується він рівними частками власниками земельних ділянок, зе­мельних часток (паїв) і землекористувачами — виробниками товарної сільськогосподарської та рибної продукції до 15 серпня і 15 листопада, а всіма іншими платниками — щоквартально до 15 числа наступного за звітним кварталом місяця.

Отже, вихідним моментом в обліковому забезпеченні розрахунків за податком на землю є площа угідь та їхня вартісна оцінка.

Якщо земля надана підприємству для постійного користування, це засвідчує відповідний Державний акт, а для тимчасового користування — договір. Вартість землі визначається розрахунковим шляхом, на основі матеріалів державного земельного кадастру — за рентним доходом з урахуванням якості, місця розташування та економічної оцінки земель. Для цього визначають диференціальний рентний дохід, виходячи із виробництва зернових культур та абсолютний рентний дохід1.

Слід звернути увагу на методику1 оцінки земельної частки (паю), оскільки ця вартість є важливою для тих підприємств, які орендують такі ділянки і відповідно сплачують земельний податок за їхніх власників.

Кількість кадастрових гектарів та вартість земельної частки (паю) вказують у сертифікаті. Варто зазначити, що в багатьох випадках земельні частки (паї) передані власникам в натурі на підставі відповідних документів. Таким громадянам видаються Державні акти на право приватної власності на землю.

У цьому випадку вони самостійно сплачують податок на землю, навіть якщо вона передана в оренду сільськогосподарському підприємству, що сплачує фіксований податок. Тому тут треба розмежовувати в обліку сільськогосподарські угіддя за трьома видами:

а)       власні;

б)      орендовані у власників, що мають земельні сертифікати;

в)      орендовані у власників, що мають акти на право приватної власності, оскільки податок на землю підприємство сплачує лише за першим видом та другим видами угідь.

Щороку проводиться індексація грошової оцінки земель станом на 1 січня поточного року на коефіцієнт індексації, затверджений Кабінетом Міністрів України, який визначається за формулою

Кі=(L- 10)/160,

де L — середній індекс2 інфляції року, за результатами якого проводиться індексація. Отже, виходячи з того, що грошова оцінка сільськогосподарських угідь проведена станом на 1 липня 1995 року, її необхідно індексувати на добуток середніх коефіцієнтів за 1996 та наступні роки3. Виходячи з проіндексованої таким чином вартості сільськогосподарських угідь та ставок плати за землю, станом на 1 січня поточного року визначають її загальну суму.

Для обчислення суми плати за землю використовують додаток 3 до Зведеного розрахунку суми земельного податку на 200    р.

Дані цього звіту є підставою для відображення площ сільськогосподарських угідь, на які підприємство має пільги.

Крім того, подається додаток 1 «Відомості про наявність документів на землю», у якому наводяться дані, що підтверджують права на землю.

На підставі зазначених додатків складають «Зведений розрахунок суми земельного податку», який подають до відповідної податкової інспекції разом із зазначеними додатками до 1 травня поточного року.

Нарахований податок на землю відображається на підставі бухгалтерської довідки за кредитом субрахунка 641 «Розрахунки за податками», окремий аналітичний рахунок1.

Однак тут також є відмінності, які треба враховувати в податковому обліку. Зокрема, на сільськогосподарських підприємствах, які не перейшли на сплату ФСП, плата за землю відноситься на зменшення податку на прибуток, отже, у валові витрати не включається. На решті підприємств плата за землю включається до валових витрат. При нарахуванні податку на прибуток на сільськогосподарських підприємствах в системі кореспонденції рахунків відображається не вся його сума, а визначена різниця за даними «Декларації про прибуток підприємства, основною діяльністю якого є виробництво сільськогосподарської продукції».

Наприклад, сума нарахованого податку на прибуток 42645 грн., а податку на землю, яка використовується в сільськогосподарському виробничому обороті, — 15200 грн. Отже, при відсутності інших підстав щодо зменшення податку на прибуток податкове зобов'язання платника податку буде вказана сума (42645 - 15200) 27445 грн., яка підлягає нарахуванню у кореспонденції рахунків дебет 98 «Податок на прибуток», кредит 641 «Розрахунки за податками».

Інакше відображається нарахування плати за землю на інших підприємствах. Оскільки тут сума плати за землю включається до валових витрат, вона відображається як валові витрати, пов'язані з внесенням (нарахуванням податків, зборів (обов'язкових платежів) до «Декларації про прибуток підприємства».

Існують також відмінності в кореспонденції рахунків із нарахування плати за землю.

Особливості кореспонденції рахунків із нарахування плати за землю на різних підприємствах

Зміст операцій

Сільськогосподарські підприємства

Інші підприємства

 

 

Дебет

Кредит

Сума, грн.

Дебет

Кредит

Сума, грн.

Нараховано плату за землю

91

641

27445

841

641

18600

Одночасно

-

-

-

92

841

18600

При закритті рахунків

79

91

27445

79

92

18600

Такі відмінності підкреслюють, на наш погляд, недостатнє методологічне обгрунтування методики податкового обліку та зайвий раз засвідчують його повну підпорядкованість звітності. Простішим міг би бути варіант надання пільг сільськогосподарським підприємствам іншим способом, без порушення уніфікації облікового забезпечення податкової звітності, незалежно від галузевої приналежності підприємств.

Земельний податок сплачується рівними частками до 15 серпня. Сплата земельного податку відображається у кореспонденції дебет 641 (або 6412), кредит 311 «Поточні рахунки в національній валюті».

Проте нерідко через брак коштів сплата податку затримується, а тому підприємству нараховують пеню за кожний день прострочення 0,3 % від суми неоплати. Таку пеню відображають за дебетом субрахунка 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки» та кредитом субрахунка 642, Розрахунки за обов'язковими платежами» з наступним списанням за рахунок фінансових результатів — дебет 79, кредит 948.





© 2009 Читальня On-Line
Підручники розміщені на сайті для ознайомлення. Графічний матеріал, формули та текстова частина опубліковані частково.