Реклама



Замовити роботу

Замовити роботу

Счетчики




Вітаємо вас на сторінках нашого сайту!

Сайт readbook.com.ua - це зібрання книг по темах: бухгалтерський облік, економіка, маркетинг, менеджмент, право, страхування, філософія та фінанси.

Сподіваємось, що ця література буде корисна, як для школярів, так і для студентів.

Усі книги викладені з метою ознайомлення.
Список всіх підручників >>> Міжнародний менеджмент

Тема 1. МІЖНАРОДНИЙ БІЗНЕС, ЙОГО СУТНІСТЬ, РОЗВИТОК І СУЧАСНІ ОСОБЛИВОСТІ

1.3. РОЛЬ ТНК У СУЧАСНОМУ МІЖНАРОДНОМУ БІЗНЕСІ



Транснаціональні компанії - це компанії, що володіють або контролюють виробничі активи в двох або більше країнах шляхом здійснення прямих іноземних інвестицій або внаслідок створення стратегічного альянсу з іноземними фірмами.

 

У ТНК існує два типи виробництва:

1)                  Багатонаціональне виробництво - у компанії існує окрема стратегія щодо кожної країни. Вона конкурує з місцевими підприємствами.

2)                  Глобальне виробництво - міжнародні компанії конкурують між собою в усьому світі.

 

Особливості ТНК:

1.                   Міжнародна діяльність грає для ТНК не менше, а часто і більш важливе значення, ніж внутрішні операції.

2.                   ТНК мають у своєму розпорядженні широку промислову базу за рубежем.

3.                   ТНК, як правило, займаються всіма доступними видами міжнародного бізнесу.

 

Зростання виробництва в ТНК визначається трьома групами чинників, що підвищують конкурентноздатність ТНК (багатофакторний підхід Дж. Даннінга):

1.                   Переваги власності в порівнянні з іншими фірмами, а також переваги єдиного управління (економія на масштабі і на загальних постачаннях, полегшений доступ на світові ринки і.т.д.)

2.                   Переваги дислокації, пов'язані з розмірами ринку, заможністю чинниками виробництва, розвитком інфраструктури, інвестиційним кліматом, політичним ризиком.

3.                   Переваги інтерналізації, пов'язані з можливістю одержати більш високі і довгострокові прибутки за допомогою самостійної діяльності на закордонному ринку в порівнянні з використанням місцевих дистриб'юторів.

 

«У результаті усе більш ліберальної політики і технологічних досягнень і під тиском конкуренції глобалізація усе в більшій мірі формує сучасну світову економіку. Прямі іноземні інвестиції ТНК грають зараз найважливішу роль у сполученні багатьох національних економік і створенні інтегрованої інтернаціональної виробничої системи - виробничого ядра глобальної світової економіки».

Доповідь ООН про іноземні інвестиції. World Investment Report 1995/ U. N. , 1995. P. 1.

 

Розподіл транснаціональних корпорацій і їхніх закордонних філій по групах країн

Регіон/країна

Кількість батьківських компаній у регіоні/країні

Кількість розміщених у регіоні/країні іноземних філій

 Розвиті країни

 34353

 93311

 США

 2966

 16491

 Німеччина

 7003

 11396

 Франція

 2216

 7097

 Швейцарія

 3000

 4000

 Країни , що розвиваються

 3788

 101139

 Китай

 379

 45000

 Республіка Корея

 1049

 3671

 Сінгапур

10709

 Бразилія

 797

 9698

 Мексика

8420

 Країни Центральної і Східної Європи

400

 55000

 Угорщина

 66

 15205

 Росія

251450

 Весь світ

 38541

 251450

 

Позитивні наслідки діяльності ТНК:

1.                   Зміцнення ресурсної і виробничої бази країн, що приймають.

2.                   Розширення експортних можливостей.

3.                   Сприяння реструктуризації економіки країн-реципієнтів.

4.                   Поширення передової технології.

5.                   Поглиблення міжнародного поділу праці.

6.                   Посилення процесів інтернаціоналізації і глобалізації.

 

Негативні наслідки діяльності ТНК:

1.                   ТНК передають слаборозвиненим країнам не відповідні їхньому рівню розвитку технології з жорсткими обмеженнями на продаж.

2.                   Централізація і контроль основних функцій ТНК із країн приналежності закріплюють неоколоніальну залежність слаборозвинених країн.

3.                   Якщо країна намагається жорстко регулювати діяльність ТНК, останні просто покидають її і переміщаються туди, де регулювання м'якіше.

4.                   Важлива інформація про різні країни поширюється на міжнародному рівні глобальними розвідувальними мережами ТНК.

5.                   ТНК зневажають інтересами місцевих робітників, оскільки їхня діяльність носить глобальний характер.

6.                   ТНК уникають сплати податків шляхом внутрішнього переливу капіталу в країни з нижчим рівнем оподатковування.

7.                   Встановлюючи штучні ціни, ТН підривають спроби країн управляти власною економікою.

 

В умовах глобалізованої економіки найбільші транснаціональні компанії (ТНК), що володіють філіями і дочірніми компаніями в десятках країн, із багатьма тисячами співробітників різних національностей, стають основною господарською одиницею. Тому глобалізація поставила на порядок денний добір і підготовку не просто менеджерів, а спеціалістів саме в області глобального менеджменту, спроможних ефективно працювати в ТНК.

 

Теоретичні основи здійснення міжнародного бізнесу

1. Теорія абсолютних переваг.

Питання про вигідність і ефективність міжнародного бізнесу був поставлений А. Смітом ще в II половині XVII ст. із початком промислового перевороту в Англії. “Якщо яка чужа країна може поставляти нам будь-який товар за більш дешеву ціну, чим ми самі в стані виготовляти його, набагато краще купувати його в неї за визначену частину продукту нашої власної, промислового праці, що застосовується в тій галузі, у якій ми маємо визначену перевагу” (А. Сміт, Дослідження про природу і причини багатства народу. М.,1962, с. 333). У цих словах полягає сутність “теорії свободи торгівлі”, що в економічній літературі одержала назву “теорія абсолютних переваг”.

Абсолютна перевага - спроможність країни робити який товар, використовуючи менший об’єм ресурсів на одиницю продукції, чим будь-яка інша країна. Переваги бувають: природні; переваги, отримані в результаті розвитку НТП.

 

Але ідея Сміта про абсолютні переваги як умови міжнародної діяльності, зокрема - зовнішньої торгівлі, заперечила можливість одержання вигоди для таких країн, що таких (абсолютних) переваг не мають. А кількість таких країн із розвитком на підприємницькій основі світового ринку, а потім і світового господарства, увесь час зростає внаслідок нерівномірності розвитку продуктивних сил у різних його частинах. Ці країни, по теорії Сміта, практично виключалися зі сфери міжнародної діяльності. Насамперед, це були колоніальні країни, що розвиваються, та країни, що прийшли їм на зміну. Останнім часом до них приєдналися країни, що утворилися в результаті розпаду командно-адміністративної системи в Східній Європі і СРСР.

Тому значно більший інтерес для економічної теорії має модель Д. Рікардо, що грунтується на принципі порівняльних переваг.

 

2. Теорія відносних переваг

Д. Рікардо вважав можливою взаємовигідну торгівлю між країнами і при відсутності абсолютних (за Смітом) переваг однієї країни над іншою у виробництві всіх товарів. «Правило, що регулює відносну вартість товарів в одній країні, не регулює відносної вартості товарів, що обмінюються між двома або декількома країнами», - писав він у роботі «Початки політекономії і оподаткування». - Твори. , Т. 1,с.116.

Теорія «порівняльних переваг» (або «порівняльних витрат»), Рікардо доводить вигідність спеціалізації не тільки в умовах абсолютної переваги однієї країни над іншою у виробництві якогось визначеного товару, але навіть при тих умовах, коли такі переваги відсутні. При загальному порівняно несприятливому стані країни, коли з витратами нижче середнього міжнародного рівня не може бути випущений жодний товар, їй варто спеціалізуватись на виробництві того, по якому перевищення цього середнього рівня є найменшим. Навіть у цьому випадку виробнича спеціалізація буде давати економічний ефект.

Передбачається й обернений випадок. В умовах переважного положення країни у виробництві декількох товарів їй варто спеціалізуватися у випуску тільки одного, у котрого ця перевага максимально.

Відповідно до теорії Д. Рікардо, країна повинна робити й експортувати ті товари, що обходяться їй дешевше, а імпортувати ті, що порівняно дешевше робити за кордоном, ніж у власній країні.

 

3. Модель Хекшера - Оліна – Самуэльсона

Панувала в економічній теорії до 60-х м.м. теперішнього сторіччя. Вона ще називається «теоремою вирівнювання цін на чинники виробництва». Відповідно їй, країні вигідно експортувати ті товари, що можна порівняно дешевше робити при використанні надлишкових (а виходить, і більш дешевих) чинників виробництва. Згідно цієї теорії, країнам із низьким рівнем розвитку ПС вигідно й у майбутньому зберігати спеціалізацію виробництва традиційних трудомістких товарів.

А капіталомістке та наукомістке виробництво, за їх твердженням, є прерогативою економічно розвинутих країн.

 

4. Моделі неофакторного і неотехнологічного напрямків

На відміну від моделі Хекшера - Олина - Самуэльсона, виходять із неоднорідності чинників виробництва (наприклад, праця може бути кваліфікованою і некваліфікованою). Тому основні змінні у функціональній залежності порівняльних переваг вони вбачають не в традиційному володінні чинниками, а й в інтенсивному їх використанні та у витратах на НДДКР.

Подібні порівняльні переваги можуть мати тільки високорозвинені країни, котрим і пропонується роль монопольних виробників нових видів продукції в системі МРТ.

У даному випадку країна (або фірма) буде мати порівняльні переваги над іншими країнами (фірмами) доти, поки ніхто інший не освоїть монопольні технології.

 

5. Теорія життєвого циклу товару.

Всі товари мають життєвий цикл, що складається з 4-х етапів: впровадження, ріст, зрілість, спад. Виробництво товарів переміщується з країни в країну в залежності від етапу циклу:

Впровадження - у країні нововведення (звичайно промислово розвита країна).

Ріст - у країні нововведення й інших промислово розвитих країнах.

Зрілість - у багатьох країнах.

Спад - переважно в країнах , що розвиваються.

 

6. Економетричні трактування

Виводять необхідність зовнішньоекономічної діяльності із наявності вільних капіталів у країні. Вважається, що надлишок вільних капіталів у поєднанні з надлишком товару призводить до перевищення експорту над імпортом. І навпаки, нестача капіталів і пов'язаний із ним низький рівень розвитку національної промисловості спричиняє необхідність перевищення ввозу над вивозом.

Один із прихильників цієї теорії - Кеннет К. Курихара - створив економіко-математичні моделі ЗЕД для розвинутих і для країн , що розвиваються.

Модель для країн , що розвиваються:             I+X=S+M+B, де

I - народно-господарські (внутрішні) інвестиції, X - експорт товарів і послуг, S - національні заощадження, M - імпорт товарів і послуг, B - іноземні фінансові засоби.

Для розвинутих країн:        I+X+L=S+M, де

L - довгострокові стабільні інвестиції за рубежем.





© 2009 Читальня On-Line
Підручники розміщені на сайті для ознайомлення. Графічний матеріал, формули та текстова частина опубліковані частково.