Тема 5. Стратегія і планування в міжнародному менеджменті
5.2. Планування реалізації стратегії в системі міжнародного менеджменту.
Планування – це обумовлене визначення основних напрямків і пропорцій розвитку міжнародного виробництва з урахуванням матеріальних джерел його забезпечення і попиту на ринку.
Суть планування проявляється в:
- конкретизації цілей розвитку всієї фірми і кожного підрозділу окремо на встановлений період.
- Визначенні господарських завдань, засобів їх досягнення, строків і результатів реалізації.
- Виявленні матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, необхідних для рішення поставлених завдань.
Необхідність в плануванні сучасних міжнародних компаній витікає з:
- посилення узагальнення виробництва в міжнародному менеджменті (одна людина не може виробляти товари, це робить суспільство);
- спеціалізація і кооперування виробництва в рамках обширних і господарських комплексів промислових фірм;
- наявність багато чисельних структурних підрозділів у фірмах;
- тісні зв’язки між фірмами постачальниками сировини, які включені в єдиний технічний процес;
- вимоги НТП швидко засвоювати і впроваджувати;
- посилення тенденції в централізації по управлінню великими ТНК і необхідності підпорядкування діяльності усіх їх підрозділів єдиній стратегії.
Форми планування:
1. Перспективне планування (прогнозування) – на 10-20 років. Допомагає приймати рішення по комплексним проблемам діяльності фірми в міжнародному масштабі.
а) стратегічне планування
б) довгострокове планування
2.Середньострокове планування передбачає розробку в певній послідовності заходів, які направлені на досягнення цілей, які зазначені в довгостроковій програмі планування.
3.Оперативне (поточне планування) – детальна конкретизація цілей і завдань, які поставлені перед фірмою і підрозділами в міжнародному масштабі; перспективними і середньостроковими планами.
Рівень і якість планування в міжнародних компаніях залежить від:
· компетентності керівництва фірми на всіх рівнях управління;
· кваліфікації спеціалістів, які працюють в функціональних підрозділах;
· наявність інформаційної бази;
· забезпеченість комп’ютерною технікою.
Цілі планування в розвинених країнах:
США – об’єднання стратегій усіх підрозділів в єдине ціле;
Англія – орієнтація на розподіл ресурсів (всі підрозділи забезпечені певними ресурсами);
Японія – орієнтація на впровадження досягнення НТП і вищої якості продукції.
Особливості планування в великих міжнародних компаніях
1. Потенціальний конфлікт між цілями самої корпорації і економічними і політичними цілями власників інших корпорацій (попереджувати конфлікт).
2. Більш стійкий рівень невизначеності з-за підвищеної складності міжнародних операцій.
3. Багаточисельність зовнішньої сфери, в якій працюють філіали (треба окремо оцінювати умови діяльності кожного філіалу).
Механізм розробки плану – це сукупність заходів, які визначають конкретні цілі, зміст і розвиток ЗЕД суб’єктів світового господарства.
Механізм розробки планів міжнародного менеджменту має певну структуру, яка складається з шести блоків.
І. Вибір для планування конкретних довгострокових цілей, які знаходяться в стратегії (одні головні цілі, а інші слід виконати пізніше, ПП – якість).
ІІ. Аналіз внутрішніх можливостей фірми:
- фінансові ресурси;
- трудові;
- виробничі;
- вплив сфери на ЗЕД суб’єкта ЗЕД.
ІІІ. Конкретні цілі фірми на міжнародних ринках:
- по збуту експортної продукції;
- по витратах експортного виробництва (зниження прямих витрат);
- по зниженню рівня ризику суб’єкта МЕВ (придбання дефіцитних продуктів, диверсифікація виробництва).
ІV. Аналіз місцевих умов в країнах-рецепієнтах, де вже освоєно або починається освоєння експортного виробництва.
- оцінка виробничих ресурсів;
- оцінка трудових ресурсів;
- фінансові фактори розвитку експортного виробництва (врахувати методи оцінки, звітність, їх спів падання і різниця, оподаткування);
- маркетингові фактори розвитку експортного виробництва (вартість інформації про ринки збуту).
V. Вибір альтернатив складання плану виходячи з аналізу факторів, приведених в 3 і 4 блоках:
- розміщення виробничих потужностей;
- розподіл збуту;
- можливості і перспективи переміщення факторів виробництва (капітал, праця);
- плани придбання інших компаній, підрозділів, філіалів;
- розміщення альтернатив в порядку пріоритетів фірми.
VІ. Реалізація виробленої продукції чи послуг.
Причини недостачі інформації для складання планів в міжнародному менеджменті
1. Тимчасові обмеження із-за діяльності конкурентів.
2. Вартість інформації.
Основний принцип збирання інформації – це оцінка вартості збирання даних і ймовірної окупності витрат на придбання інформації і за рахунок поступового збільшення доходів або зменшення затрат (принцип економічності, окупності).
Джерела інформації
1. Індивідуальні звіти надають окремі консалтингові фірми (дорога інформація).
2. Спеціалізовані дослідження – фірми проводять спеціальні дослідження, а потім результати продають деяким фірмам (довідники).
3. Фірми ділових послуг – майже всі організації, які обслуговують міжнародні операції (банки) публікують звіти, які доступні потенційним клієнтам.
4. Державні і статистичні установи.
5. Міжнародні організації і агентства.
6. Торгові представники, посольства, консульства.
7. Торгові асоціації – вибирають, оцінюють, розповсюджують інформацію по технічним і конкурентним показникам в галузі (асоціація металургів).
