Реклама



Замовити роботу

Замовити роботу

Счетчики




Вітаємо вас на сторінках нашого сайту!

Сайт readbook.com.ua - це зібрання книг по темах: бухгалтерський облік, економіка, маркетинг, менеджмент, право, страхування, філософія та фінанси.

Сподіваємось, що ця література буде корисна, як для школярів, так і для студентів.

Усі книги викладені з метою ознайомлення.
Список всіх підручників >>> Міжнародний менеджмент

Тема 10. Міжнародний фінансовий менеджмент

10.2. Основні напрямки фінансового менеджменту в ТНК



I. Пряме зарубіжне інвестування
II. Фінансування зарубіжних філій
III. Контроль і регулювання грошових операцій у світовому масштабі
IV. Управління відкритими валютними позиціями, що знаходяться під ризиком
V. Складання кошторисів капіталовкладень та їх окупності
 
 І. Пряме зарубіжне інвестування - основне джерело коштів для зарубіжних операцій ТНК та один з основних методів отримання прибутку на зарубіжних ринках.
Основні теорії прямого зарубіжного інвестування ТНК:
1. Теорія недосконалості ринків (Хаймер)
Сутність: ТНК використовують недосконалість ринків, які виникають природним шляхом (наприклад, корисні копалини), або внаслідок діяльності окремих компаній чи урядів.
ТНК, діючи в багатьох країнах одночасно, максимізує свої прибутки таким чином, щоб всі її підрозділи отримували вигоду.
ТНК мають порівняно нижчі витрати, і отримують більший валютний дохід, ніж місцеві компанії, при тому ж рівні ризику, через недосконалість ринків.
2. Еклектична теорія Дж. Даннінга
Сутність: для обслуговування конкретних ринків фірма повинна мати переваги, властиві тільки їй, такі як: розміри, позиція на ринку, нематеріальні активи (патенти, ноу-хау і т.д.). Фірма більше виграє від використання цих переваг, ніж від їх продаж. Фірма інтерналізує свої переваги шляхом прямого зарубіжного інвестування.
1. Недосконалість ринку, пов'язана з індивідуалізацією своєї продукції (додання продукту характеристик, що відрізняють його від аналогічної продукції інших фірм), збільшенням числа модифікацій продукту і розширенням номенклатури продукції (з виходом за межі галузі). Здатність великих ТНК витрачати значні засоби на рекламу і диференціацію продукції, що дає їм переваги перед невеликими конкурентами та дає можливість отримувати великий прибуток за рахунок володіння найбільшою часткою ринку. Прикладом такої компанії є «Кока-Кола», що може одержати високий доход від свого закордонного інвестування за допомогою великих витрат, спрямованих на диференціацію продукції.
2. Недосконалість ринку, пов'язана з якістю технології. Поліпшена технологія може знижувати витрати (технологія виробництва) чи підвищувати прибуток (технологія продукту). У будь-якому випадку ТНК можуть здійснювати в країнах-реципієнтах контролююче (пряме) інвестування, що дає їм вищий дохід, ніж місцевим портфельним інвесторам, що купують цінні папери, випущені місцевими (технологічно слабшими) компаніями.
3. Недосконалість ринку, пов'язана з умовами ринку капіталу. При сприятливих умовах, що існують на місцевому ринку капіталу, деякі ТНК могли одержувати капітал по нижчій вартості. Так було у випадку американських ТНК до початку 1970-х років і у випадку японських ТНК на початку 1980-х років. За таких умов ці ТНК могли одержувати більший доход від своїх світових інвестицій, чим місцеві компанії-конкуренти. Крім того, ТНК, що одержують капітал по більш низькій вартості, можуть здійснювати інвестування, що забезпечує гранично більш низький доход, чим у їхніх конкурентів. У будь-якому випадку ТНК можуть здійснювати в країнах-реципієнтах контролююче інвестування, що забезпечить їм більш високий доход, чим місцевим портфельним інвесторам, що купують цінні папери, випущені місцевими компаніями з більш високою вартістю капіталу.
 
Види інвестиційних ризиків
 
І. Відноситься до внутрішньої структури ТНК
Корпорптивна фінансова структура: фінансовий ризик нездатності здійснювати платежі по боргах і валютний ризик ТНК
ІІ. Відноситься до світового середовища
Систематичні світові зміни: ризик змін у світовому середовищі - як невигідні ціні на товари і світовий економічний спад
ІІІ. Відноситься до специфічних факторів, пов'язаних з діяльністю в даній країні
Несистематичні (пов'язані з даною країною) ризики: регіональні ризики; ризики, повязані з динамікою економічного циклу, експропріацією, трансляційні, операційні валютні і економічні відкриті позиції під ризиком
 
Методи регулювання ризиків
1. Попереднє обговорення
2. Створення СП
3. Стратегія діяльності
4. Страхування ризиків
 
ІІ. Фінансування зарубіжних філій
Може приймати багато різних форм. Якщо мова йде про внутрішні корпоративні фінанси, то розрізняють фінансування посередництвом надання займів і фінансування шляхом випуску нових акцій.
Важливо розрізняти внутрішні займи і джерела фінансування, які є зовнішніми для ТНК.
 

 
На вибір джерела фінансування впливають наступні фактори:
1. Потреба в збереженні або посиленні адміністративного контролю за філіями.
2. Потреба в отриманні від них регулярного надходження коштів.
3. Вибір об’єкта фінансування (основний капітал, дебіторська заборгованість і т.д.).
4. Мінімізація всіх податків, що сплачуються в світовому масштабі, та інші елементи комерційних стратегій.
5. Прагнення мінімізувати ризики.
 
Мобілізація засобів системи
Система ТНК є складною організацією, що включає кілька видів організаційних одиниць. Кожні дві одиниці можуть мати між собою безліч різних зв'язків. На мал. представлений огляд фінансових зв'язків системи. Якщо система складається з материнської компанії, регіональної фінансової штаб-квартири і двох діючих дочірніх фірм, число фінансових зв'язків дорівнює шести. Зі збільшенням кількості одиниць у системі фінансових зв'язків росте в геометричній прогресії. Через кожен фінансовий зв'язок здійснюється безліч різних угод. Наприклад, зв'язок №1 може включати: а) пайові вкладення в акції (дочірньої компанії), здійснювані материнською компанією; б) позики, надані материнською компанією дочірній; в) купівлю-продаж методом відкритого рахунка; г) збільшення чи зменшення терміну виплати при купівлі-продажу методом відкритого рахунка; д) продаж основного капіталу іншій одиниці системи; е) відпускні трансферні ціни; ж) переведення дивідендів; з) виплати позик; і) виплати відсотків; к) оплату послуг.
 

 

 
ІІІ. Контроль і регулювання грошових операцій у світовому масштабі
МНК прагнуть до досягнення і гармонізації багатьох різних цілей при контролі та регулюванні операцій з грішми.
Цілі контролю:
1. Оптимізація вкладень готівкових коштів
2. Мінімізація фінансових витрат
3. Уникнення валютних збитків
4. Мінімізація податкового тягаря
5. Уникнення витрат від політичних і економічних ризиків
Проблеми і ризики контролю:
1) взаємодія двох чи більше фінансових систем, в кожній з яких діють різні ставки прибутку на процентах і необхідні різні витрати грошових коштів;
2) різні валютні системи, кожна з яких передбачає різні форми урядового контролю за специфічними операціями;
3) постійні зміни валютних курсів і валютних процентних ставок, а також пов’язані з ними зміни прогнозів цих курсів і ставок;
4) значні відмінності між національними податковими системами;
5) інфляція;
6) політичні ризики.
Стратегії та механізми контролю грошових коштів:
1) Системний підхід до контролю і регулювання грошових операцій
При системному підході багатонаціональна корпорація розглядається як організаційна сукупність, усередині якої можуть існувати різні складові, які функціонують по-різному. Сукупність припускає те, що материнська компанія багатонаціональної корпорації жадає від усіх своїх окремих підрозділів (філій) приношення в жертву своїх особистих прагнень заради одержання прибутку на благо загального цілого.
2) Потреби закордонних філій
Окремі діючі філії багатонаціональних корпорацій можуть мати різні представлення і точки зору з приводу того, як повинні здійснюватися контроль і регулювання грошових операцій. У даному випадку увага буде зосереджена у великому ступені на діях і можливостях одержання асигнувань і на розробці плану по досягненню більш вузьких і конкретизованих цілей і задач.
 
IV. Управління відкритими валютними позиціями, що знаходяться під ризиком
Основна відмінність між МНК і внутрішніми корпораціями – це та, що вони більш залежні від коливання валових ресурсів, ніж національні.
При управлінні валютними ризиками необхідно враховувати:
1) валютні курси по різному впливають на ризик, пов’язаний з рухом готівки і на ризик, пов’язаний з активами (втрати неможливо повернути, вони є безповоротними, а вартість активів може коливатись і повернутись до початкового стану);
2) готівковий ризик – “подія, що відбулась” у фіксований момент часу. Враховується в поточному план. Ризик активів – “подія, що відбувається” – враховується при розробці торгівельних стратегій.
Види валютних ризиків:
1. Операційний валютний (договірний)
2. Поточний (не договірний)
3. Ризик перерахунку із однієї валюти в іншу
Операційний валютний ризик пов’язаний з необхідністю здійснення ТНК платежів або отримання коштів в іноземній валюті в наступних періодах (міра впливу коливань валютних ресурсів на витрати відомих майбутніх операцій з готівкою).
Поточний валютний ризик визначається результатом зміни валютних курсів, що впливає на рух готівки (яка відноситься до поточних операцій).
V. Складання кошторисів капіталовкладень та їх окупності
Складання кошторисів капіталовкладень та їх окупності – це фінансове рішення стосовно КВ в основні фонди МНК мають значні розміри і капіталоємність.
Особливості складання кошторисів в міжнародних банках:
1) залежність від коливань валютних ресурсів;
2) вплив різних рівнів інфляції в різних країнах;
3) відмінність показників ризику в різних країнах;
4) необхідність узгодження з керівниками як в самій ТНК, так і з урядами різних країн;
5) для економічного аналізу ефективності проекту КВ необхідна інформація з численних джерел, розташованих в різних країнах, в різних частинах організаційної структури МНК.
Часто дочірні компанії висувають свої пропозиції стосовно проекту, які необхідно узгоджувати.




© 2009 Читальня On-Line
Підручники розміщені на сайті для ознайомлення. Графічний матеріал, формули та текстова частина опубліковані частково.