Реклама



Замовити роботу

Замовити роботу

Счетчики




Вітаємо вас на сторінках нашого сайту!

Сайт readbook.com.ua - це зібрання книг по темах: бухгалтерський облік, економіка, маркетинг, менеджмент, право, страхування, філософія та фінанси.

Сподіваємось, що ця література буде корисна, як для школярів, так і для студентів.

Усі книги викладені з метою ознайомлення.
Список всіх підручників >>> Ціноутворення - конспект лекцій

Тема 1. Систематизація видів світових цін

1.2. Ціни на різних типах ринків



Перш ніж приступити до розгляду способів ціноутворення на світових ринках, необхідно усвідомити, що цінова політика продавця залежить від типу ринку. Економісти виділяють чотири типи ринків, кожний з який ставить свої проблеми в області ціноутворення.
1) чиста конкуренція: багато виробників і споживачів, жоден з них не має суттєвого впливу на ринок у цілому; продавець не може виставляти ціну, вищу за ціни інших (багато конкурентів), та нижчу за ціни інших (не має сенсу, бо можна продати і за загальноринковою ціною); роль цінової політики мінімальна.
Ринок чистої конкуренції складається з безлічі продавців і покупців якого-небудь схожого товарного продукту, наприклад пшениці, міді, цінних паперів. Жоден окремий чи покупець чи продавець не здійснює великого впливу на рівень поточних ринкових цін товару. Продавець не в змозі запросити ціну вище ринкової, оскільки покупці можуть вільно придбати будь-яку необхідну їм кількість товару по цій ринковій ціні. Не будуть продавці запитувати і ціну нижче ринкової, оскільки можуть продати усе, що потрібно, по існуючій ринковій ціні. Продавці на цих ринках не витрачають багато часу на розробку стратегії маркетингу, тому що доти, поки ринок залишається ринком чистої конкуренції, роль маркетингових досліджень, діяльності по розробці товару, політики цін, реклами, стимулювання збуту й інших заходів мінімальна.
2) монополістична конкуренція: багато виробників і споживачів, які укладають угоди у широкому діапазоні цін, що зумовлено різноманітністю варіантів товарів, їхньою якістю, оформленням, рівнем наданого сервісу;
Ринок монополістичної конкуренції складається з безлічі покупців і продавців, що укладають угоди не по єдиній ринковій ціні, а в широкому діапазоні цін. Наявність діапазону цін передбачається здатністю продавців запропонувати покупцям різні варіанти товарів (як правило готової продукції). Реальні вироби можуть відрізнятися друг від друга якістю, властивостями, зовнішнім оформленням. Розбіжності можуть полягати і у супутніх товарам послугах. Покупці бачать різницю в пропозиціях і готові платити за товари по-різному. Щоб виділитися чимось, крім ціни, продавці прагнуть розробити різні пропозиції для різних споживчих сегментів і широко користаються практикою присвоєння товарам марочних назв, рекламою і методами особистого продажу. У зв'язку з наявністю великого числа конкурентів стратегії їх маркетингу менше впливають на кожну окрему фірму, ніж в умовах олігополістичного ринку.
3) олігополістична конкуренція: невелика кількість підприємств, чутливих до цінових і маркетингових стратегій інших; кожний продавець швидко реагує на цінові зміни у конкурента; підвищення ціни можуть не підтримати конкуренти, зниження ціни призведе до переходу покупців до цього виробника, інші продавці — або теж мають знизити ціни, або ж мають підвищити рівень або кількість послуг;
Олігополістичний ринок складається з невеликого числа продавців, дуже чуттєвих до політики ціноутворення і маркетингових стратегій один одного. Товари можуть бути схожими (сталь, алюміній), а можуть бути і несхожими (автомобілі, комп'ютери). Невелика кількість продавців пояснюється тим, що новим претендентам важко проникнути на цей ринок. Кожен продавець чутливо реагує на стратегію і дії конкурентів. Якщо якась сталеливарна компанія знизить свої ціни на 10%, покупці швидко переключаться на цього постачальника. Іншим виробникам сталі доведеться реагувати або теж зниженням цін, або пропозицією підвищити рівень та кількість послуг. Олігополіст ніколи не відчуває впевненості, що може домогтися якогось довгострокового результату за рахунок зниження цін. З іншого боку, якщо олігополіст підвищить ціни, конкуренти можуть не слідувати його прикладу. І тоді йому доведеться або повертатися до колишніх цін, або ризикувати втратою клієнтури на користь конкурентів.
4) чиста монополія: на ринку присутня одна фірма, яка диктує свої умови споживачам; це або природні монополії (наприклад, РАТ "Газпром"), або монополія новатора (компанія "Аррlе" з першим персональним комп'ютером).
При чистій монополії на ринку усього один продавець. Це може бути державна організація (наприклад. Поштове відомство США), приватна регульована монополія (наприклад «Кон-Эдисон») чи приватна нерегульована монополія (наприклад, «Дюпон» у період виходу на ринок з нейлоном). У кожнім окремому випадку ціноутворення складається по-різному. Державна монополія може за допомогою політики цін переслідувати досягнення самих різних цілей. Вона може установити ціну нижче собівартості, якщо товар має важливе значення для покупців, що не в змозі купувати його за повну вартість. Ціна може бути призначена з розрахунком на покриття витрат чи одержання гарних доходів. А може бути і так, що ціна призначається дуже високою для всілякого скорочення споживання. У випадку регульованої монополії держава дозволяє компанії встановлювати ціни, що забезпечують одержання «справедливої норми прибули», що дасть організації можливість підтримувати виробництво, а при необхідності і розширювати його. І навпаки, у випадку нерегульованої монополії фірма сама вільна встановлювати будь-яку ціну, що тільки витримає ринок. І все ж таки з ряду причин фірми не завжди встановлюють максимально можливу ціну. Тут і острах введення державного регулювання, і небажання залучати конкурентів, і прагнення швидше проникнути завдяки невисоким цінам на всю глибину ринку.




© 2009 Читальня On-Line
Підручники розміщені на сайті для ознайомлення. Графічний матеріал, формули та текстова частина опубліковані частково.