Реклама



Замовити роботу

Замовити роботу

Счетчики




Вітаємо вас на сторінках нашого сайту!

Сайт readbook.com.ua - це зібрання книг по темах: бухгалтерський облік, економіка, маркетинг, менеджмент, право, страхування, філософія та фінанси.

Сподіваємось, що ця література буде корисна, як для школярів, так і для студентів.

Усі книги викладені з метою ознайомлення.
Список всіх підручників >>> Ціноутворення - конспект лекцій

Тема 6. Ціноутворення на ринках сировинних товарів.

6.2. Біржова торгівля.



Розвиток товарного виробництва залучило в міжнародний обмін величезні маси товарів, що привело до стихійного утворення постійних ринків по окремих видах сировини. Удосконалювання процесу торгівлі перетворило ці ринки в міжнародні біржі, що вперше з'явилися в Європі в XVII столітті. Сторіччям пізніше товарні біржі утворилися в Північній Америці, що стала найбільшим світовим виробником сировинних товарів.
По мірі монополізації виробництва і ринків біржі, що одержали найвищий розквіт в епоху вільної конкуренції, втрачають своє значення. Якщо в період розквіту бірж на них оберталося більш 200 видів товарів, то в даний час — близько 60. Монополії прагнуть впливати на роботу бірж із метою встановлення контролю над цінами.
Торгівля головними сільськогосподарськими товарами (зерновими, кавою, цукром, какао) почала здійснюватися минаючи біржі і регулюватися державними організаціями відповідно до міжнародних товарних угод. Змінилися і функції бірж: зі світових товарних ринків вони перетворилися в центри спекулятивних операцій, частка яких по багатьох товарах перевищує 90% вартісного обсягу біржових угод.
І все-таки біржі ще впливають на світову торгівлю. На них здійснюється близько 20 % торгових операцій із сировиною, ціни в позабіржовій торгівлі встановлюються з орієнтуванням на біржові, операції на біржах активно використовуються для страхування торгових угод і сировинних запасів від зміни ринкових цін. Біржі — постійно діючі ринки, на яких здійснюється торгівля великими масами однорідних товарів.
Біржі бувають двох видів:
— публічні біржі, угоди на який можуть здійснювати члени біржі і підприємці, що не є їх членами. Діяльність таких бірж регулюється спеціальними законодавствами;
— приватні біржі, які організуються у формі акціонерних компаній. Біржі не виплачують своїм членам дивіденди. Зате члени біржі — брокери — одержують монопольне право на укладання угод за свій рахунок чи за рахунок клієнтів з одержанням винагород.
Власне кажучи, біржі є комерційними посередниками, які самі не беруть участь в угодах, але сприяють їх укладанню. Біржа як комерційне підприємство забезпечує брокерів приміщенням, зв'язком, здійснює облік операцій, визначає біржові ціни (котирування), сприяє розрахункам, розробляє типові контракти, веде арбітражний розгляд суперечок. Для цього в структурі бірж створюються спеціалізовані комітети, якими керують директора, що входять у раду — вищий орган керування біржі. Раду звичайно очолює президент.
Формування біржової ціни на товар базується на співвідношенні пропозиції і попиту як на світовому, так і на біржовому ринку.
Пропозиція. Пропозиція складається із суми запасів “спот” і ресурсів “форвард”. Пропозиція є функцією від ціни, чим вище ціни, тим вище пропозиція. Особливостями взаємозалежності пропозиції і ціни є:
а) ціна пропозиції не може бути нижче рівня витрат на виробництво даного товару;
б) пряма залежність росту обсягів пропозиції товару від збільшення рівня його біржової ціни проявляється лише до певного рівня. Подальше збільшення цін приводе до падіння обсягів пропозиції так як попит падає;
в) ціна пропозиції даного товару залежить від змін рівня біржових цін на інші товари-супроводники (сировинні ресурси – готовий продукт);
г) ціна залежить від фізико-хімічних якостей товару. На товари, які швидко псуються ціни також швидко змінюються. З іншого боку продавець не може зменшити пропозицію навіть при різкому зниженні ціни;
д) ціна пропозиції залежить від кількості продавців на біржі і від монополізації ринку. При монополії та олігополії зростання рівня біржових цін не завжди супроводжується збільшенням товарної пропозиції.
е) ціна пропозиції залежить від рівня інфляції.
Попит. Функція попиту від ціни наступний – більш низький рівень цін сіпроводжує більш високий рівень попиту. Нижче приведені ситуації, коли цункція не працює і навіть навпаки зростання ціни супроводжується зростанням попиту і навпаки – зниження ціни супроводжує зниження попиту:
а) при продажі товарів, які не можливо замінити (сіль). Скільки потрібно для споживання, стільки і будуть купувати по будь-якій ціні;
б) про продажах товарів з низькими споживчими якостями (якщо є аналогічні товари з більш високою ціною, а покупець обмежений грошовими ресурсами);
в) при продажі товарів, попит на які вже насичений зниження ціни супроводжується зниженням обсягів попиту;
г) при продажі  товарів в умовах інфляції (купівля про запас).
 
Види біржових цін
max                                                                                             min
А          Б В Г      Д       Е                   Ж
АЕ – ціна пропозиції;
ЖБ – ціна попиту;
Г – рівноважна біржова ціна;
БЕ – біржова ціна, що котирується;
ВД - ціни, що оплачуються;
АБ - ціни пропозиції, що не котируються;
ЕЖ - ціни попиту, що не котируються.
Ціни, що котируються – потенційно можливо укладення угод на даних торгах.
Ціни, що не котируються – у контрагентів не виникає інтересу для укладання угод.
Ціни, що оплачуються – ціни по яких були укладені біржові угоди
 
Структура біржової ціни

Собі вар-

тість

Достав-

ка

Зниж-

ки

Прибу-

ток

Акциз-

ний збір

ПДВ з вироб-

ника

Комісій-

ні броке-

ру

Відраху-

вання біржі

Держ.

податок

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1) Доставка – на умовах франко.
2) Знижки: за обсяг (5-10%), готівка “сконто” (2-3%), сезонні (20-30%), спцзнижки (постійним покупцям – 5-10%), експортні (згідно з тарифом країни).
3) Акциз – на окремі товари.
4) Відрахування біржі – від 0,15 до 2%
5) Держподаток – 0,5, 0,25, 0,1.
 
Біржові операції. Угоди на біржі здійснюються на стандартні партії товару, що мають визначену якість для кожного сорту. Це дає можливість робити на біржі операції не тільки без огляду товару, але і взагалі на неіснуючий товар.
Клієнти — продавці і покупці реального товару, власники товару, що вирішили застрахуватися від падіння цін, ділки, що прагнуть нажитися на спекулятивних операціях, — звертаються з відповідними дорученнями до брокерів. Брокери підписують із клієнтами угоди, у яких указується кількість товару, терміни постачання, ліміти цін і розмір винагороди. При необхідності клієнти представляють банківські гарантії в розмірі близько 10 % від планованої суми угоди.
Угоди укладаються брокерами, допущеними в обгороджену центральну частину біржового залу (кільце), в усній формі, але мають силу твердого контракту, що оформляється в писемній формі наступного дня після завершення біржового торгу (сесії). Інформація про укладені угоди відбиваються на світловому табло і вводяться в ЕОМ, що веде їхню обробку і видає необхідні дані, зокрема ціни (котирування) продавців і покупців на ранковій і вечірній сесіях, середні ціни і т.д. Підписані контракти передаються клієнтам проти сплати брокерських винагород.
На товарних біржах відбуваються два види угод: на реальний товар (спот) і термінові (ф'ючерсні) угоди.
Угоди «спот» укладаються, коли продавці чи покупці мають намір продати чи придбати реально існуючий товар. Продавці реального товару зобов'язані доставити його на склад біржі у встановлені біржовими правилами терміни, звичайно протягом біля двох тижнів. За зданий товар продавець одержує свідчення (варрант), що передається покупцю проти платежу.
Угоди на реальний товар можуть укладатися з постачанням через більш тривалі терміни, наприклад три місяці. Такі угоди називаються «форвард». Оскільки за тривалий термін котирування на товар можуть змінитися, ціни угод «форвард» установлюються з виправленнями до цін угод «спот», що враховують їхню можливу динаміку. Біржові комітети зі статистики й інформації поряд з цінами угод «спот» публікують і ціни угод «форвард».
Термінові угоди відбуваються з метою спекуляції чи страхування (хеджировання). Спекулятивні і страхові операції завжди складаються з двох угод: ф'ючерсних — на продаж чи придбання неіснуючого товару і зворотних їм — оффсетных.
Наприклад, біржовий гравець вирішив заробити на зниженні цін. Він дає вказівку брокеру продати фьючерс із постачанням через три місяці. Припустимо, товар проданий за 10 тис. дол., а через три місяці його ціна упала до 9 тис. дол. Біржовий гравець дає вказівку брокеру зробити оффсетну операцію — купити таку ж партію товару, але за 9 тис. дол. Проведення оффсетной операції називається ліквідацією ф'ючерсного контракту.
Оскільки учасники ф'ючерсних операцій не мають на увазі постачання чи одержання реального товару, вони ведуть усі справи з розрахунковою палатою біржі. У приведеному прикладі біржовий гравець представить у розрахункову палату фьючерс на продаж партії товару за 10 тис. дол., оффсетний контракт на придбання такої ж партії товару за 9 тис. дол. і покладе собі в кишеню різницю в 1 тис. долл.
Якщо біржовик вирішує заробити на підвищенні цін, то він дасть брокеру доручення спочатку купити фьючерс, а потім ліквідувати його оффсетною операцією, продавши ту ж партію товару, але вже по більш високій ціні. А якщо біржовик неправильно спрогнозував зміну цін і замість підвищення вони упали? У цьому випадку біржовик усе рівно не може не зробити оффсетну операцію, оскільки в противному випадку він чи повинний поставити, чи одержати реальний товар, тобто все рівно його купити чи продати.
Припустимо, біржовик купив партію товару за 10 тис. дол. у надії на підвищення цін, а вони упали до 9 тис. дол. Оскільки реальний товар йому не потрібний, він змушений ліквідувати фьючерс, продавши ту ж партію за 9 тис.
долл., тобто втративши 1 тис. дол. У принципі фьючерси можуть ліквідуватися біржовиками шляхом здійснення оффсетних операцій у будь-який час з одержанням чи виплатою різниці від зміни цін.
Біржовики, як правило, спеціалізуються на грі на підвищення чи на зниження цін. Перших з них називають «бики», других — «ведмеді».
Операції страхування (хеджирувания) здійснюються з метою запобігання втрат від зміни цін. Сировинний товар, що знаходиться на складі, страхується від знецінення внаслідок можливості падіння цін. Для цього власник товару дає брокеру вказівка продати фьючерс на партію товару, яка дорівнює кількості товару що зберігається на складі. До моменту продажу реального товару зі складу його власник дає брокеру вказівку ліквідувати фьючерс, тобто купити ту ж партію товару. Якщо ціна товару, як і побоювався його власник, упаде, то він при ліквідації фьючерса одержить у розрахунковій палаті біржі суму, що покриває знецінення товару; якщо ціна на товар виросте, те отриману різницю від реалізації товару він внесе в касу розрахункової палати, тому що програє на ліквідації ф'ючерсної угоди.
Таким чином, хеджирування страхує власника, товару від втрат через його знецінення, але і вилучає можливий прибуток від підвищення цін. При хеджируванні власник нічого не здобуває, але і не втрачає, крім виплачуваних брокерам винагород, що складають відносно невелику величину від вартості партії товару.
Хеджирування застосовується також для страхування угод на закупівлю реального товару з постачанням через кілька тижнів чи місяців і з розрахунками по котируваннях, що діють на момент постачання. Ці угоди називаються онкольними. Вони застосовуються у випадках, коли сировина потрібно виробникам через кілька місяців, а купувати її, на їхню думку, потрібно в період найкращої кон'юнктури. Однак виробники не зацікавлені заздалегідь оплачувати товар, оскільки це спричинить омертвляння капіталу, чи сплату банку відсотків за кредит, а також викликає витрати на збереження товару на складі. Щоб уникнути втрат від підвищення цін на сировину на момент розрахунку при онкольних операціях, вони хеджируются шляхом покупки фьючерсів і їхньою ліквідацією при одержанні реального товарам У випадку росту котирувань вигода від здійснення ф'ючерсної операції йде на покриття збитків від підвищення цін на реальний товар по онкольній операції.
Таким чином, хеджирування дозволяє здобувати сировину по онкольних контрактах, але по котируваннях на день укладання онкольних контрактів.
Доцільність хеджирования виникає і при продажі реального товару по поточних котируваннях, але з постачанням у майбутньому, коли продавець не має у своєму розпорядженні товар і не зацікавлений у його достроковому придбанні. Такі ситуації часто виникають у оптових посередників, що прагнуть забезпечити збут товарів споживачам шляхом завчасного підписання з ними контрактів по поточних біржових котируваннях, а сам реальний товар планують закуповувати безпосередньо перед постачаннями за цінами, що будуть складатися на біржі в період постачань. Щоб уникнути втрат від можливого підвищення цін при закупівлі реального товару для виконання зобов'язань з постачання, посередники одночасно з підписанням контрактів зі споживачами дають брокерам указівку купити відповідні фьючерси і ліквідувати їх на момент закупівлі реального товару. Тоді втрати від підвищення цін на реальний товар будуть компенсовані отриманою різницею по ф'ючерсних контрактах. Якщо на момент постачання товару споживачам ціни на реальний товар впадуть, то отриману вигоду посередник внесе в касу біржі при ліквідації ф'ючерсного контракту.
Отже, принцип хеджирування заснований на тім, що ціни контрактів на реальний товар відповідають біржовим котируванням, по яких укладаються і ліквідуються ф'ючерсні контракти. На практиці ціни на реальний товар трохи відхиляються від цін ф'ючерсних контрактів, але ці відхилення не настільки значні, щоб не виправдати вигод від хеджирування.





© 2009 Читальня On-Line
Підручники розміщені на сайті для ознайомлення. Графічний матеріал, формули та текстова частина опубліковані частково.