Реклама



Замовити роботу

Замовити роботу

Счетчики




Вітаємо вас на сторінках нашого сайту!

Сайт readbook.com.ua - це зібрання книг по темах: бухгалтерський облік, економіка, маркетинг, менеджмент, право, страхування, філософія та фінанси.

Сподіваємось, що ця література буде корисна, як для школярів, так і для студентів.

Усі книги викладені з метою ознайомлення.
Список всіх підручників >>> Економіка виробництва

Тема 2. ОБОРОТНІ ФОНДИ І ОБІГОВІ КОШТИ

2.2. Нормування витрат матеріальних ресурсів та обігових коштів



Підвищенню ефективності використання матеріальних ресурсів сприяє такий чинник як нормування. Норма витрат матеріальних ресурсів – це граничнодопустима кількість сировини, матеріалів, палива, енергії, яка може бути використана для виробництва одиниці продукції визначеної якості. Основні і частково допоміжні матеріали нормуються на одиницю продукції, допоміжні матеріали для обслуговування обладнання нормуються на одиницю часу його роботи.
Норми витрат матеріальних ресурсів класифікуються:
- за періодом дії - на перспективні, річні та поточні;
- за призначенням - на норми витрат окремих видів матеріальних ресурсів;
- за масштабом застосування – на індивідуальні та групові;
- за ступенем деталізації номенклатури матеріалів – на специфіковані та зведені;
- за ступенем деталізації об’єкта нормування – на одиницю продукції, на деталь, на вузол.
Норми витрат повинні бути прогресивними, технічно і економічно обґрунтованими. Структура норми витрат               Нв матеріальних ресурсів являє собою склад і співвідношення окремих її елементів і має такий вигляд:
 
Н в = В ч + В відх + p ,
де В ч – чисті витрати матеріалу на одиницю продукції, роботи;
В відх – технологічно неминучі відходи та втрати;
p – інші втрати, що виникають у процесі транспортування, зберігання тощо.
До основних методів нормування витрат матеріальних ресурсів відносять:
- аналітично – розрахунковий, що ґрунтується на детальному аналізі конструкції виробу та технічної документації, результатів науково – дослідних робіт, експериментів, конкретних виробничих умов тощо;
- дослідно – виробничий – ґрунтується на встановленні норм дослідних випробувань, проведених безпосередньо на робочих місцях; використовується для нормування витрат допоміжних матеріалів та інструменту;
- звітно – статистичний розраховується на базі звітних даних про фактичне використання матеріалів, сировини у звітному періоді та їх коригування.
До основних методів нормування матеріальних ресурсів відносять:
- аналітично – розрахунковий (найбільш прогресивний і ґрунтується на аналізі конструкції виробу та технологічної документації, результатів науково-дослідних робіт, експериментів, виробничих умов та ін.);
- дослідно-виробничий (ґрунтується на основі норм дослідних випробувань безпосередньо на робочих місцях, використовується здебільшого для нормування витрат допоміжних матеріалів та інструменту);
- звітно–статистичний (полягає у розрахунку норм на основі звітних даних про фактичне використання матеріалів, сировини у звітному періоді та їх коригування).
Процес встановлення економічно обґрунтованої величини оборотних коштів, необхідної для нормального функціонування підприємства, називається нормуванням.
Норма обігових коштів визначає мінімальні запаси товарно – матеріальних цінностей і розраховується в днях запасу (у відсотках від обсягу виконаних робіт, у гривнях тощо).
Норматив обігових коштів – це грошовий вираз грошовий вираз вартості мінімальних запасів товарно – матеріальних цінностей.
Нормативи оборотних коштів розраховуються за такими методами:
- аналітичний метод (передбачає аналіз наявних товарно – матеріальних запасів та їх коригування і вилучення надлишків);
- коефіцієнтний (полягає в уточненні діючих нормативів через коефіцієнти відповідно до змін у виробництві у наступному періоді);
- метод прямого рахунку (зводиться до розрахунку нормативу щодо кожного елементу оборотних коштів в умовах досягнутого організаційно – технологічного рівня виробництва. Метод прямого рахунку є основним методом нормування оборотних коштів).
Норматив власних обігових коштів у виробничих запасах
(Н в.з) визначається шляхом множення денної потреби у певному виді матеріальних ресурсів (Д) на норму запасу, в днях (З дн ):
Нв.з= Д × Здн .
Денна потреба визначається за формулою:
Д = М заг : 360, натур. один. або грн.,
Залежно від призначення виробничих запасів вони поділяються на :
транспортний запас З тр на час знаходження товарно-матеріальних цінностей в дорозі від постачальника до споживача;
підготовчий запас З під на час приймання , перевірки якості, перевірки якості і складування сировини і матеріалів;
технологічний запас Зтехн на час підготовки сировини матеріалів до виробничого споживання.
Обчислюються ці запаси шляхом множення даної потреби в матеріальних ресурсах (Д) на відповідну величину запасу, в днях.
Поточний запас Зпот – для забезпечення безперебійного процесу виробництва матеріальними ресурсами між двома черговими поставками і розраховується за формулою:
Зпот = Д × Тпост ,
де Т пост – період поставки даного матеріального ресурсу, в днях.
Середній поточний запас обчислюється:
Зсер.пот = Д × (Тпост : 2).
Страховий запас Зстр – це мінімальний запас на випадок непередбачених перебоїв у постачанні, обчислюється:
Зстр = Д × Тзр.пост ,
де Тзр. пост –  період зриву поставки, у днях.
Сукупний виробничий запас дорівнює сумі всіх запасів. Розрізняють максимальний виробничий запас, середній запас і мінімальний запас.
Максимальний запас обчислюється за формулою:
Зmax = Зтр + Зпідгг +Зтехн +Зпот+Зстр;
середній запас
Зсер = Зтр +Зпідгг +Зтехн+Зсер.пот+ Зстр ;
мінімальний запас
Зmin =Зтр +Зпідгг +Зтехн + Зстр .
Норматив власних оборотних коштів у незавершеному виробництві (Ннзв) визначається за формулою:
Ннзв = (Ср × Тц +Кнз ) : 360, грн.,
де Ср – собівартість річного випуску продукції, грн.;
Тц – тривалість циклу виготовленої продукції, днів;
Кнз - коефіцієнт наростання затрат.
Коефіцієнт наростання затрат К з дорівнює:
К з = (З п + З р : 2) : (З п + З р ),
де Зп – первісні витрати (одноразово зроблені на початку виробництва);
Зр – решта витрат, що були зроблені до закінчення виробництва продукції.
Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодів Нмайб.пер розраховується, виходячи із залишків коштів на початок періоду Впоч і суми витрат, які необхідно буде зробити у плановому році Впл, за мінусом суми для майбутнього погашення витрат за рахунок собівартості продукції (Впогаш пл):
Нмайб.пер = Впоч + Впл - Впогаш пл, грн.
Сукупний норматив оборотних коштів підприємства Н сукупн розраховується за формулою:
Нсукупн = Нвир.зап + Ннвз + Нгп + Нмайб.пер., грн.




© 2009 Читальня On-Line
Підручники розміщені на сайті для ознайомлення. Графічний матеріал, формули та текстова частина опубліковані частково.