Реклама



Замовити роботу

Замовити роботу

Счетчики




Вітаємо вас на сторінках нашого сайту!

Сайт readbook.com.ua - це зібрання книг по темах: бухгалтерський облік, економіка, маркетинг, менеджмент, право, страхування, філософія та фінанси.

Сподіваємось, що ця література буде корисна, як для школярів, так і для студентів.

Усі книги викладені з метою ознайомлення.
Список всіх підручників >>> Економіка підприємства - підручник

Тема 11. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ

11.1. Поняття про ефект і ефективність



В економіці одним із основних понять є «економічна ефективність» господарських заходів.
Господарськими заходами можуть вважатися:
• впровадження нової техніки;
• інвестиційний проект;
• укладення комерційної угоди;
• реалізація будь-якого господарського рішення;
• здійснення природоохоронних заходів;
• проведення соціальних заходів, спрямованих на підвищення добробуту людей, поліпшення інфраструктури, формування культурних цінностей та ін.
Загальними для всіх цих заходів є два моменти:
• по-перше, всі вони спрямовані на досягнення конкретного результату (соціального або економічного);
• по-друге, всі вони потребують витрат коштів (або інших ресурсів).
Теорія ефективності чітко розмежовує поняття ефекту й ефективності, розуміючи під першим результат заходу, а під другим – співвідношення ефекту і витрат, що його викликали.
Ефект (від лат. еffectus – виконання, дія) означає результат, наслідок певних причин, дій. Ефект може вимірюватися в матеріальному, соціальному, грошовому вираженнях. Зокрема, ефект може оцінюватися обсягом додатково виробленої чи спожитої продукції (тобто штуками, кубічними або квадратними метрами, тоннами тощо), показниками поліпшення здоров'я населення (наприклад, зниженням захворюваності або смертності, виробничого травматизму, підвищенням середньої тривалості життя) тощо. У тому випадку коли зазначені результати отримують грошову оцінку, говорять про економічний ефект.
Економічний ефект – виражений у вартісній (грошової) формі результат будь-яких дій (зокрема, зазначених вище господарських заходів).
 
Примітка
У тому випадку, якщо згадані результати впливають не тільки на суто виробничу сферу, але й обумовлюють зміни, пов'язані з впливом на здоров'я або умови життєдіяльності людини, прийнято говорити про соціально-економічний ефект. Якщо ці зміни стосуються природоохоронної сфери, використовують вираз «еколого-економічний ефект».
 
Хоча за самим визначенням результат і ефект є близькими поняттями (ефект – певна форма результату), потреби економічної практики змушують у де-яких випадках розмежовувати зазначені терміни. При цьому під умовним поняттям «економічний результат» звичайно мають на увазі загальний (брутто) результат (зокрема, виручка, доход), а під поняттям «економічний ефект» – чистий (нетто) результат (зокрема, прибуток). Принциповий взаємозв'язок між зазначеними двома поняттями може бути виражений формулою
Е = Р – З , (11.1)
де Е – величина умовного економічного ефекту; Р – величина умовного економічного результату; З – повні витрати на реалізацію заходу, який викликав ефект.
Залежно від рівня господарювання розглянуті показники можуть, зокрема, отримувати такий зміст:
1) народногосподарський рівень:
Р – приріст валового внутрішнього продукту (ВВП) за період;
З – повні витрати по заходу, включаючи економічні збитки від порушення середовища;
Е – приріст національного доходу.
2) рівень підприємства:
Р – загальний виручка (виторг) підприємства за період;
З – вартість виробництва і реалізації продукції «плюс» податкові відрахування і платежі;
Е – прибуток.
Якщо результати економічної діяльності перевищують витрати, говорять про позитивний (додатний) ефект (зокрема, підприємство отримує прибуток), у протилежному разі – про негативний (від’ємний) ефект (збитки, шкода, втрати та ін.) (Экономическая, 1999).
В ролі показника економічного ефекту залежно від цілей заходу і від рівня прийняття рішення можуть використовуватися:
• на національному рівні:
- приріст національного доходу;
- збільшення надходження валютних коштів у країну;
- збільшення обсягу податкових надходжень у бюджет;
- зниження зовнішнього (внутрішнього) боргу;
- зниження економічного збитку від забруднення навколишнього середовища тощо;
• на територіальному рівні:
- збільшення обсягу надходжень у бюджет;
- збільшення відрахувань, спрямованих на вирішення соціальних проблем;
- зростання доходів населення тощо;
• на рівні підприємства:
- зростання прибутку;
- приріст заробітної плати працівників підприємства;
- економія заробітної плати внаслідок вивільнення працюючих;
- заощадження сировини, енергії і матеріалів тощо.
Ефективність визначається відношенням результату (ефекту) до витрат, що забезпечили його отримання.
Ефективність розкриває характер причинно-наслідкових зв'язків виробництва. Вона показує не сам результат, а те, якою ціною він був досягнутий. Тому ефективність найчастіше характеризується відносними показниками, що розраховуються на основі двох груп характеристик (параметрів) – результату і витрат. Це, втім, не виключає використання в системі показників ефективності і самих абсолютних значень вихідних параметрів.
 
Вчені переконують:
Пол Хейне (професор Сіетлського університету, США): «Ефективність – це позитивний чинник, який найбільш послідовно підноситься економістами. Це не повинно дивувати, оскільки ефективність (effectiveness) і економічність (efficiency) – майже синоніми. Обидва терміни характеризують «результативність» (resulting quality) використання засобів для досягнення цілей».
Інженери використовують поняття ефективності, що у першому наближенні відповідає цій умові. Вони визначають ефективність як відношення роботи, виконаної машиною, до енергії, спожитої нею. Звичайно це відношення виражається у відсотках (в українській мові ця величина називається коефіцієнт корисної дії – к.к.д.). Щоб цей параметр відповідав показнику ефективності, потрібно бути впевненим, що робота, яку виконає машина, дійсно буде використовуватися з користю.
Таким чином, при визначенні ефективності значну роль відіграє ціннісна характеристика отриманого результату. Це, зокрема, змушує змінити погляд на роль торгівлі в економічному процесі всупереч існуючому переконанню про економічно пасивну роль торгівлі («від простого обміну виграти нічого не можна») і навіть про її негативне значення («торгівля обкладає суспільство чимось схожим на податок»). Можна по праву вважати, що цей вид діяльності підвищує ефективність суспільної праці. Адже торгівля дозволяє кожній виготовленій речі швидше знайти свого споживача, підвищуючи цінність товарів. Внаслідок збільшується інтегральна корисність витраченої праці і зростає її ефективність (Хейне, 1991).
 
Економічна ефективність – це вид ефективності, що характеризує результативність діяльності економічних систем (підприємств, територій, національної економіки). Основною особливістю таких систем є вартісний характер засобів (видатків, витрат) досягнення цілей (результатів), а в деяких випадках і самих цілей (зокрема, одержання прибутку).
 
Примітка
Як було зазначено в розділі 1, існує певна категорія підприємств, для яких одержання прибутку не є метою. Як правило, вони отримують фінансування для виконання суспільно необхідних функцій, тобто досягнення соціальних, екологічних, а в деяких випадках і певних виробничих результатів.
 
У загальному вигляді принципова схема визначення показника ефективності може бути виражена формулою
 , (11.2)
де е – показник економічної ефективності; Е – величина економічного ефекту; З – витрати ресурсів (коштів, засобів виробництва, предметів праці, трудових факторів, часу та ін.) на забезпечення зазначеного економічного ефекту.
Хоча сам загальний теоретичний принцип виглядає простим і однозначним, його практична реалізація може здійснюватися на основі різних методичних підходів. Їх вибір вимагає глибокого розуміння економічного змісту господарського заходу, ефективність якого передбачається оцінити.




© 2009 Читальня On-Line
Підручники розміщені на сайті для ознайомлення. Графічний матеріал, формули та текстова частина опубліковані частково.