Реклама



Замовити роботу

Замовити роботу

Счетчики




Вітаємо вас на сторінках нашого сайту!

Сайт readbook.com.ua - це зібрання книг по темах: бухгалтерський облік, економіка, маркетинг, менеджмент, право, страхування, філософія та фінанси.

Сподіваємось, що ця література буде корисна, як для школярів, так і для студентів.

Усі книги викладені з метою ознайомлення.
Список всіх підручників >>> Економіка підприємства - підручник

Тема 11. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ

11.5. Економічний ефект і питання ціноутворення



Яким чином виробник і споживач поділяють між собою економічний ефект від використання споживчого товару? Виробник «продає» споживачу ефект, контури якого формуються в його проектних бюро і виробничих цехах. При цьому і виробник, і споживач претендують отримати вигоду від угоди, що укладається. Інструментом пошуку подібного компромісу є ціна.
Ціна – це та кількість благ (зокрема, грошей), за яку продавець згоден продати, а покупець готовий купити даний товар (виріб або послугу). У тому разі, якщо метою придбання даного товару споживачем є подальше одержання доходу, його вигода отримує форму конкретних грошових надходжень. Таким чином, економічні відносини між виробником і споживачем можуть бути виражені адекватним вартісним апаратом, де сполучною ланкою є ціна проданого товару (виробу). Ці положення можуть бути проілюстровані випадком, коли виробом, який одержує споживач, є засіб виробництва.
Прибуток, який отримує споживач (Псп) за весь період використання виробу (засобу виробництва), можна подати у вигляді формули:
 Псп = Д – З , (11.14)
де Д – доход, отриманий за весь період використання виробу (засобу виробництва); З – витрати, пов'язані з придбанням і експлуатацією засобу виробництва.
Відповідно до наведеної вище формули (11.6) доход можна виразити так:
, (11.15)
де Qріч– річна кількість продукції, що може бути вироблена і реалізована споживачем за допомогою придбаного засобу виробництва (одиниць/рік); р – ціна, за якою може бути реалізована наступному споживачеві згадана продукція, грн./одиницю; Т – період, протягом якого може використовуватися споживачем даний засіб виробництва, років.
Відповідно до формул 11.8 і 11.11 витрати на придбання й експлуатацію зазначеного виробу (засобу виробництва) в найпростішому випадку можна подати у вигляді формули:
, (11.16)
де К – капітальні вкладення (у даному випадку К = Ц, тобто ціні придбаного засобу виробництва), грн.; Ве – річні експлуатаційні (поточні) витрати, грн./рік; Т – згаданий вже період експлуатації виробу, років.
Підставивши розглянуті дані у вихідну формулу 11.14, маємо
. (11.17)
Розв’язавши дане рівняння відносно Ц, маємо:
. (11.18)
Перші дві складові правої частини даного рівняння характеризують ефект у сфері споживання продукції (Есп):
 Ц = Есп – Псп . (11.19)
Для виробника ціна проданої продукції розпадається на дві складові:
 Ц = Сс + Пв , (11.20)
де Сс – собівартість виготовлення даного товару; Пв – прибуток, який отримується виробником після продажу виробу (засобу виробництва).
Природно, що виробник прагне продати виріб (засіб виробництва) найдорожче, а споживач купити якнайдешевше. Але в будь-якому випадку ціна може бути тільки одна. Саме ціна фіксує досягнутий компроміс між виробником і споживачем. Це означає, що значення ціни (Ц) у лівій частині обох рівнянь 11.19 і 11.20 – це одна й та сама величина.
Для виробника значення ціни обмежене собівартістю виготовлення продукції (Сс), нижче якої він опуститися не може. При Ц = Сс виробник буде працювати без прибутку, але хоча б не на збиток собі, повертаючи витрати.
Для споживача ціна не може бути вище ніж ефект, який він одержує від використання даного виробу (засобу виробництва). Якщо ціна дорівнює ефекту (Ц = Есп), споживач лише поверне гроші, витрачені на придбання виробу. Відбудеться це, скоріше за все, через кілька років, протягом яких гроші будуть «заморожені» у придбаному виробі (засобі виробництва), приносячи власнику неявні витрати у формі упущеної вигоди.
Отже, щоб вважатися вигідним придбанням, даний виріб повинен не тільки окупити себе, але і принести додатково прибуток його власнику, тобто споживачеві. Інакше кажучи, ціна повинна бути нижче за ефект на величину прибутку (Псп).
Від чого залежить економічний ефект споживача, стає зрозумілим з формули 11.18. Основними його результуючими складовими є обсяг виробництва продукції (Qріч), її якість, втілена в ціні (р), довговічність виробу (засобу виробництва) (Т), питомі експлуатаційні витрати (Ве).
Економічною основою балансування інтересів виробника і споживача є отримуваний ними прибуток. У межах власних значень одержуваного прибутку зазначені суб'єкти можуть знаходити прийнятливий рівень цін.
Якщо в цих межах не знайшлося рішення, що задовольняє обидві сторони (зокрема, виробник не може опустити ціну до рівня, який би влаштовував споживача), це означає тільки одне: ціна виробу (засобу виробництва) не відповідає ефекту, який він забезпечує. З даної ситуації існує два виходи, причому ключовим виконавцем обох є виробник.
Перший. Виробник знижує собівартість виробу. Це дозволить йому знизити ціну до рівня, який відповідає існуючому значенню ефекту.
Другий. Виробник удосконалює виріб, поліпшуючи його експлуатаційні характеристики (продуктивність, якість виробленої продукції, довговічність, експлуатаційні витрати), тобто ефект, пов'язаний зі сферою споживання виробу. Це може дозволити споживачу купити виріб за більш дорогою ціною.




© 2009 Читальня On-Line
Підручники розміщені на сайті для ознайомлення. Графічний матеріал, формули та текстова частина опубліковані частково.