Реклама



Замовити роботу

Замовити роботу

Счетчики




Вітаємо вас на сторінках нашого сайту!

Сайт readbook.com.ua - це зібрання книг по темах: бухгалтерський облік, економіка, маркетинг, менеджмент, право, страхування, філософія та фінанси.

Сподіваємось, що ця література буде корисна, як для школярів, так і для студентів.

Усі книги викладені з метою ознайомлення.
Список всіх підручників >>> Економіка підприємства - підручник

Тема 11. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ

11.6. Показники економічної ефективності



Показники економічної ефективності умовно можна диференціювати на дві групи: конкретні  та узагальнюючі.

Конкретні показники економічної ефективності характеризують окремі сторони економічного виробничого або (комерційного) процесу.

Узагальнюючі показники економічної ефективності характеризують результативність діяльності всієї економічної системи в цілому (підприємства, суб'єкта, території, національної економіки). Приклади деяких узагальнюючих і конкретних показників подані в табл. 11.2.

Узагальнюючі показники є підставою для ухвалення рішень на рівні системи в цілому. Ці рішення спрямовані на удосконалення або трансформацію згаданих суб'єктів. В одних випадках необхідно обґрунтувати вибір ресурсів для досягнення конкретних цілей, в інших – вибір напрямів діяльності економічної системи (інвестування коштів). Конкретні показники дають можливість обґрунтувати рішення з удосконалювання окремих компонентів виробничих процесів.

Конкретні показники є основою для розрахунку узагальнюючих. У цьому розумінні узагальнюючі показники є метою виконання розрахунків, а конкретні – їх засобом.

 

Таблиця 11.2 – Система показників ефективності виробництва (діяльності) первинних суб’єктів господарювання (Економіка, 2000)

Узагальнюючі показники

Показники ефективності використання

праці (персоналу)

виробничих фондів

фінансових коштів

      Рівень задоволення потреб ринку

      Виробництво чистої продукції на одиницю витрат ресурсів

      Прибуток на одиницю загальних витрат

      Рентабельність виробництва

      Витрати на одиницю товарної продукції

      Частка приросту продукції за рахунок інтенсифікації виробництва

      Народногоспо-дарський ефект використання продукції

      Темпи зростання продуктивності праці

      Частка приросту продукції за рахунок зрос-тання про-дуктивності праці

      Коефіцієнт використання корисного фонду робочого часу

      Трудомісткість одиниці продукції

·    Зарплато-місткість одиниці продукції

      Загальна фон-довіддача (за об-сягом продукції)

      Фондовіддача активної частини основних фондів

      Рентабель-ність основних фондів

      Фондомісткість одиниці продукції

      Матеріаломіст-кість одиниці продукції

      Коефіцієнт використання найважливіших видів сировини й матеріалів

·      Оборотність обігових коштів

·    Рентабельність обігових коштів

·    Відносне вивільнення обігових коштів

      Питомі капітальні вкладення (на одиницю приросту потужності або продукції)

      Рентабельність інвестицій

      Строк окупності вкладених інвестицій

 

 

Підготовка до розрахунку економічної ефективності передбачає вирішення двох взаємозалежних завдань.

По-перше, необхідно визначити, яким чином різні натуральні (негрошові) параметри можуть бути переведені у вартісні оцінки (доходи або витрати), що характеризують конкретні показники ефективності.

По-друге, необхідно поєднати окремі конкретні вартісні оцінки, які розрізняються економічним змістом, часовим інтервалом, місцем у життєвому циклі виробу, відношенням до економічних інтересів господарського суб'єкта в єдиних показниках ефективності, що характеризують дану економічну систему в цілому.

 

Приклад 7

Свого часу директор авіакомпанії «Аерофлот», обґрунтовуючи рішення закупити кілька «Боїнгів» замість вітчизняних Ту‑ 204, назвав ряд технічних параметрів, за якими вітчизняна техніка (перший стовпець) поступалася зарубіжним аналогам (другий стовпець):

- температура зовнішнього повітря експлуатації літака, 0С

від – 27 до  +30

від – 55  до  + 45

- обмеження за висотою розташування аеродромів, що експлуатуються,  над рівнем моря, м

 

до 400

 

до 3000

- зліт і політ в умовах можливого обледеніння

заборонено

без обмежень

- напрацювання двигунів на відмову, тис. годин

5

20-25

 

Яким чином перелічені різнорідні технічні характеристики можуть бути втілені у вартісні показники?

По-перше, розходження за першими трьома характеристиками обумовлює для вітчизняних літаків певні втрати частини потенційних клієнтів на ринках авіаперевезень. Зокрема, відпадають маршрути, пов’язані з екстремальними температурами (дуже низькими – райони Півночі, і дуже високими – країни Африки, Азії, Латинської Америки). З цієї ж причини скорочується сезонність роботи. І нарешті, виключаються польоти в точки призначення, розташовані на висоті вище 400 метрів над рівнем моря. Всі ці оцінки можуть бути переведені в показники упущеної вигоди (у разі використання вітчизняної техніки) або економічного ефекту (у разі експлуатації зарубіжних  аналогів).

По-друге, більш низька довговічність двигунів (у 4-5 разів) обумовлює додаткові витрати, пов'язані з втратами доходів (додаткові простої на заміну двигунів) і з додатковими витратами (крім вартості додаткових двигунів, необхідні витрати на їх заміну). Це лише невелика частина параметрів, що визначають експлуатаційні ефекти авіаційної техніки. Серед них енергоємність польотів, рівні шуму, комфортність і багато чого іншого.

Однак ані переваги одного варіанта, ані недоліки іншого самі по собі не є достатньою підставою ухвалення рішення. Для повноти картини не вистачає інформації про ціну розглянутих літаків. Лише зіставивши ці дві величини – додаткові витрати на придбання більш якісного варіанта і додаткові ефекти від його експлуатації – можна говорити про вигідність або збитковість рішення (Почему, 1996).

 

При оцінці економічної ефективності економіст повинен добре відчувати технічні параметри, зміна яких може матеріалізуватися в значеннях економічного ефекту.

Зокрема, при впровадженні нової техніки серед основних таких параметрів варто виділити:

· при виготовленні техніки:

- матеріаломісткість виробленої продукції;

- енергоємність виробничих процесів;

- трудомісткість виготовлення;

- технологічні показники (наприклад, питома вага стандартних або запозичених деталей тощо);

· при експлуатації техніки:

- видаткові показники (витрата матеріалів, енергії, палива на одиницю роботи);

- обмеження  за умовами  експлуатації (граничний  діапазон  температур, стійкість до корозії, сезонність роботи, обмеження до матеріалів, що використовуються, ін.);

- продуктивність (швидкість, вантажопідйомність, ін.);

- довговічність, надійність;

- ремонтопридатність;

- ергономічність.

Економічний аналіз дає можливість визначити, як зміна кожного з технічних або соціальних параметрів може впливати на вартісні доходні або витратні характеристики.

Нагадаємо, що на величину доходних характеристик це може впливати через три основні групи факторів (див. підрозділ 11.4, формула 11.7):

- зміна продуктивності (кількості виробленої і реалізованої за одиницю часу продукції);

- зміна якості продукції (ціни реалізації одиниці продукції);

- зміна часового періоду реалізації заходу (терміну дії заходу, протягом якого можна отримувати прибуток).

На величину витратних характеристик це може впливати через дві групи факторів (див. підрозділ 11.4, формула 11.8):

- зміна капітальних вкладень;

- зміна поточних витрат.

Розрахунок конкретних оцінок (доходів і витрат) за кожним із параметрів, що характеризують окремі сторони роботи устаткування (за кожної причини, що викликала той або інший ефект), дозволяє перейти до визначення узагальнюючих показників ефективності.

Сумарне значення ефектів (Е) і витрат (З) може бути виражено формулами:
, (11.21)
де Еi – значення конкретного ефекту за кожної і-ї причини (параметру), що викликала появу ефекту,
, (11.22)
де Зі – значення конкретного виду витрат з і-ї причини (параметру), що викликала появу ефекту.
Для розрахунку узагальнюючих показників використовується вже разглянута вище формула 11.2.
В економічній теорії виділяють дві групи узагальнюючих показників: абсолютні і порівняльні.
Абсолютні показники ефективності визначаються як результат безпосереднього ділення ефекту на витрати, що його викликали.
При розрахунках за вищенаведеною формулою використовуються такі варіанти обліку витрат:
• повні витрати (капітальні і поточні витрати) за весь період реалізації заходу;
• капітальні вкладення (інвестиції) на реалізацію заходу.
У вигляді зазначеного ефекту найчастіше виступають:
• річна величина ефекту – у результаті розрахунків за формулою одержується відомий показник – частка від величини витрат, якій відповідає величина прибутку, що реалізується протягом року; у Радянському Союзі існувало навіть нормативне значення цього показника, затверджене для різних умов у межах 0,12-0,15;
• повна величина ефекту (за весь період реалізації заходу) підсумком розрахунків, зокрема, є показник, що широко використовується, – «віддача капіталу», тобто величина прибутку, який отримується на кожну одиницю вкладених витрат (грн. прибутку на грн. витрат).
 
Примітка
Зазначене багато в чому пояснює наявність в економічній теорії значної кількості оцінок, що називаються показниками ефективності, які, здавалося б, формально до них не належать. Такими, зокрема, є показники продуктивності, ресурсомісткості, рентабельності, чинники використання основних і оборотних фондів тощо.
При уважному аналізі можна переконатися, що їх поєднує те, що всі вони отримані на основі одного й того ж методичного підходу, а точніше, однієї і тієї ж універсальної формули (аналога формули 11.2):
,
в якій чисельник або знаменник зведені до одиничного значення (хоча іноді сама ця формула або розрахунок за нею можуть залишатися начебто «за кадром»).
Розглянемо:
• показники, зведені до одиниці ресурсів:
- показник продуктивності показує значення результатів на одиницю витрат праці (на 1 працюючого) або часу;
- показник рентабельності – величина результату (прибутку) на одиницю основних і оборотних фондів;
- показник фондовіддачі – величина результату (наприклад, валової чи реалізованої продукції) на одиницю основних фондів;
- коефіцієнт оборотності обігових коштів – величина результату (обсягу реалізованої продукції) на одиницю обігових коштів; у даному випадку показник можна інтерпретувати як кількість оборотів, що зроблять обігові кошти за розглянутий період, а можна – як вартісний обсяг реалізації продукції на одиницю обігових коштів (середній залишок обігових коштів);
• показники, зведені до одиниці результату:
- різні показники ресурсомісткості (трудомісткості, матеріаломісткості, енергоємності, фондомісткості) отримання одиниці результату (виробленої або реалізованої продукції);
- показники збиткомісткості, або природомісткості отримання одиниці результату (зокрема, збитки від порушення природного середовища або витрати природних ресурсів на одиницю ВВП чи певного виробленого ресурсу).
За своїм економічним змістом усі зазначені показники є різними формами абсолютних показників економічної ефективності.
 
Однією з форм показника абсолютної економічної ефективності є термін (строк) окупності витрат (капітальних вкладень). Він характеризує період, протягом якого понесені на реалізацію заходу витрати повністю повертаються за рахунок одержуваного ефекту. Термін окупності визначається зворотним співвідношенням витрат і річного ефекту:
, (11.23)
де З – витрати на реалізацію заходу протягом всього періоду його дії; як варіанти можуть використовуватися: величина повних витрат або тільки капітальних вкладень (грн.); Еріч– величина чистого річного економічного ефекту (грн./рік).
Модернізація основних фондів (збільшення капітальних вкладень) часто дає можливість знизити величину поточних (експлуатаційних) витрат.
 
Приклад 8
Модернізація енергетичних котлів дає можливість значно скоротити витрату палива при тій самій кількості виробленого тепла. Застосування ізоляційних покриттів дозволяє знизити енерговитрати на опалення будинку.
 
У цьому випадку прийнято говорити про термін окупності додаткових капітальних вкладень:
, (11.24)
де К1 і К2 – відповідно капітальні вкладення до і після проведеного заходу; З1 і З2 – відповідно поточні витрати до і після проведеного заходу.
 
Приклад 9
Необхідно обґрунтувати доцільність розробки і впровадження приладів для контролю якості заготівок для свердел.
Впровадження приладів знижує витрати при контролі на кожні 1000 свердел з 5,43 до 1,56 грн. Вартість приладу становить 4200 грн. Обсяг готової програми – 5900 тис. свердел. Контролю підлягає 10% готової продукції.
Економічний ефект полягає в зниженні витрат на контроль якості заготовок. Річна програма контрольованих заготовок становить
Nріч= 5900000 шт.= 590000 шт.
Річна величина економічного ефекту
 
Термін (строк) окупності дорівнює
 року.
У даному випадку доцільність впровадження приладу наочна: строк окупності додаткових капітальних вкладень становить менше 2 років.
 
Порівняльні показники ефективності отримують внаслідок зіставлення (порівняння) абсолютних показників двох або більше варіантів реалізованих заходів.
На практиці більш розповсюдженими ситуаціями є випадки, коли у порівнюваних варіантах незмінними залишаються або витрати (інвестиційна цільова настанова), або результати/ефекти (ресурсна цільова настанова) (докладно див. підрозділ 11.2). Інакше кажучи, при підстановці у формулу 11.2 постійним виявляється або знаменник, або чисельник. У цих умовах перевагу одержують варіанти, у яких відповідно виявляється більшим чисельник або меншим знаменник. У першому випадку показником порівняльної економічної ефективності виявляється різниця ефектів (Епор е), у другому – різниця витрат (Епор.в).
Практично розрахунок показників може бути поданий таким чином.
При постійних витратах
 Епор.е= Е2 – Е1 (11.25)
де Е2 і Е1 – значення економічних ефектів відповідно у порівнюваному (з індексом 2) і базовому (з індексом 1) варіантах.
 
Примітка
Як було зазначено в підрозділі 11.2, базовим варіантом може бути обрано: а) кращий із вітчизняних або зарубіжних зразків; б) існуючий наразі у даному виробництві зразок; в) кращий із розглянутих альтернативних варіантів; значення умовного «нормативу».
 
Якщо Епор.е > 0 (Е2 > Е1), перевагу отримує порівнюваний варіант, якщо Епор.е< 0 (Е2 < Е1), кращим треба визнати базовий варіант.
При постійному результаті
Епор.з= З2 – З1 (при Е = const), (11.26)
де З2 і З1 – значення витрат на реалізацію відповідно порівнюваного (з індексом 2) і базового (з індексом 1) варіантів.
Якщо Епор.з < 0 (З2 < З1), перевагу отримує порівнюваний варіант, якщо Епор.з > 0 (З2 > З1), кращим може вважатися базовий варіант.
У найпростішому випадку (незмінний характер поточних витрат і однаковий період реалізації заходу) формула 11.26 може бути записана в такому вигляді:
.(11.27)
Для укрупнених розрахунків формула 11.27 може використовуватися у тих випадках, якщо в розглянутих варіантах дещо відрізняються технічні параметри (наприклад, продуктивність або термін служби устаткування). У цьому випадку витратні показники в одному з варіантів (звичайно базовому) зводяться в порівняльний вигляд за допомогою коригувальних ­коефіцієнтів:
, (11.28)
де Кпр – коригувальний коефіцієнт, що враховує розходження показників продуктивності устаткування.
, (11.29)
де А2 і А1 – показники продуктивності відповідно порівнюваного і базового устаткування; Кпр – коригувальний коефіцієнт, що враховує розходження термінів служби устаткування.
, (11.30)
де Т2 і Т1 – показники терміну служби відповідно порівнюваного і базового устаткування.
Показники економічної ефективності є найважливішими інструментами реалізації економічної політики на рівні підприємств, регіонів, національної економіки. На рівні підприємств вони є ключовим засобом обґрунтування управлінських рішень з організації ­інвестиційної діяльності, оптимізації витрати ресурсів, удосконалення цінової політики. На рівні ­регіонів і національної економіки показники економічної ефективності покликані бути основою обґрунтування інвестиційної політики, управління системою кредитування, удосконалення оподатковування.





© 2009 Читальня On-Line
Підручники розміщені на сайті для ознайомлення. Графічний матеріал, формули та текстова частина опубліковані частково.