Реклама



Замовити роботу

Замовити роботу

Счетчики




Вітаємо вас на сторінках нашого сайту!

Сайт readbook.com.ua - це зібрання книг по темах: бухгалтерський облік, економіка, маркетинг, менеджмент, право, страхування, філософія та фінанси.

Сподіваємось, що ця література буде корисна, як для школярів, так і для студентів.

Усі книги викладені з метою ознайомлення.
Список всіх підручників >>> Економіка підприємства - підручник

Тема 12. НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ І РИЗИК У ДІЯЛЬНОСТІ СУЧАСНОГО ПІДПРИЄМСТВА

12.1. Невизначеність і ризик: основні поняття



У практиці господарської діяльності практично щодня доводиться приймати різного роду рішення. Умовою прийняття раціональних рішень є володіння повною інформацією про предмет рішення і його наслідки. Однак інформація, як і інші економічні ресурси, практично завжди обмежена, тому більшість рішень приймається в умовах неповної, неточної чи суперечливої інформації, тобто в умовах невизначеності (неповної визначеності).

                Під невизначеністю слід розуміти неможливість оцінки майбутнього розвитку подій, як з погляду імовірності їх реалізації, так і з погляду масштабів і виду їхнього прояву (Ильяшенко С.Н., 1996).

                Відповідно до даного визначення невизначеність – це те, що не піддається оцінці, тому далі мова буде йти про неповну визначеність. Неповну визначеність з певною часткою вірогідності можна оцінити (її можна трактувати як розмитість чи примарність майбутніх подій, що підлягають імовірнісній оцінці) (Витлинский В.В., 2000). Наслідком прийняття рішень в умовах неповної визначеності є загроза відхилення фактичних результатів від запланованих, тобто ризик.

                Ризик у загальному випадку слід розглядати як можливість чи загрозу відхилення результатів конкретних рішень чи дій від запланованих.

                Слід зазначити, що ці відхилення можуть бути пов’язані як із утратами, так і додатковими надбаннями. Однак далі ми будемо розглядати загрози втрат підприємств, пов'язані з їхньою господарською діяльністю, що необхідно для розробки адекватних мір спрямованих на зниження цих втрат. Цьому в більшому ступені відповідає наступне визначення ризику.

                Ризик це загроза втрати підприємством частини своїх ресурсів, недоодержання доходів або понесення додаткових витрат у результаті здійснення конкретних видів виробничої і фінансової діяльності (Грабовий П.Г. та ін., 1994).

Невизначеність і породжений нею ризик є невід'ємною частиною господарської діяльності. Вони існують об'єктивно, незалежно від того приймають їх до уваги, чи ігнорують. І, як показує досвід, у наш час без урахування невизначеності і ризику уже не обійтися. Їх ігнорування може стать гальмом розвитку конкретних господарюючих суб'єктів і всієї національної економіки.

 

Примітка

Особливо значний вплив невизначеності властивий для інновацій (інноваційного шляху розвитку взагалі), чим визначається високий ризик даного виду діяльності. Цей ризик стає особливо значним в умовах трансформації вітчизняної економіки і переходу на ринковий шлях розвитку, тому що (у тому числі й у силу об'єктивних причин) багато важливих рішень приймаються в умовах неповної, неточної чи суперечливої інформації (Ілляшенко, 1999).

Так, ризик може проявлятися в тім, що новий (модернізований) продукт уже в ході виробництва виявляється непотрібним, тоді як на момент рішення про його розробку і виробництво, яке спиралося на результати аналізу кон'юнктури ринку, потреб і запитів споживачів, напрямків і темпів розвитку НТП та ін., уявлялося, що попит на нього буде стійким. Ризик може проявлятися й у тім, що на даному ринку чи його ділянці новий товар може бути і не реалізований у обсягах, які були розраховані за результатами маркетингових досліджень. Приймаючи рішення про проведення великомасштабної рекламної компанії нової продукції, як правило, не можна бути цілком упевненим у її ефективності. Так само як і вибираючи варіанти цінової стратегії для проникнення на нові ринки не можна з повною впевненістю стверджувати, що підприємство очікує успіх, оскільки конкуренти можуть відповісти адекватними діями.

               

Проблема ризику займає важливе місце в обґрунтуванні господарських рішень, як пов'язаних з активною діяльністю, так і з пасивним очікуванням, наслідки якого - невикористані можливості. Ризик виникає внаслідок специфіки й особливостей дій ринкових і регулюючих механізмів, у тому числі певної свободи дій, яку мають суб'єкти ринку, дій факторів навколишнього середовища, суб'єктивних особливостей осіб, що приймають рішення і т.п. Розумна поведінка при прийнятті тих чи інших господарських рішень полягає в тім, щоб не ігнорувати невизначеність і ризик, діючи за принципом фіктивного зниження невизначеності (чим більше невизначеність, тим у більшій мері формулюється однозначність висновку про наслідки рішення), а належним чином їх враховувати й обґрунтовано розробляти заходи спрямовані на їх запобігання, зниження, чи компенсацію. Тому виникає об'єктивна необхідність у кількісній оцінці величини ризику і пов'язаних з ним утрат, оцінці частки кожного з факторів ризику в загальній сумі втрат.

                Ризик має місце тільки там, де може бути як мінімум два сценарії розвитку подій, відповідно - два і більш можливих альтернативних результати. У ситуації, коли можливий тільки один результат (незалежно від того йде мова про втрати чи надбаннях) ризику немає, оскільки альтернатив немає (Бачкаи Т. і ін., 1979).

                Усі фактори, що визначають ступінь ризику, розділяють на дві групи: об'єктивні чи зовнішні і суб'єктивні або внутрішні.

                До об'єктивних відносять фактори не залежні безпосередньо від конкретного підприємства, у загальному випадку - це зміни політичного, правового, економічного, соціального, демографічного, екологічного середовища, тобто фактори, що діють на всіх суб'єктів ринку (виробників, споживачів, торгових і збутових посередників, інвесторів і т.п.). Підприємство повинне будувати свою діяльність таким чином, щоб згладжувати деструктивні впливи об'єктивних факторів ризику.

                До суб'єктивних відносять фактори, що характеризують безпосередньо конкретне підприємство: виробничі потужності, використовувані технології, кадри, систему управління, місце розташування і т.д. Ці фактори ризику є керованими і їх дію можна якщо не звести до нуля, то мінімізувати.

                Виділені групи факторів ризику мають загальні елементи, які тісно взаємодіють один з одним. Тому аналіз цих двох груп факторів слід вести разом у їх логічному взаємозв'язку.

                Аналіз ризику розділяють на два доповнюючих один одного види: якісний і кількісний.

                Якісний аналіз має на меті визначення факторів ризику, що чинять вплив на результати рішень, що приймаються, та виконуваних робіт, встановлення потенційних областей ризику й ідентифікацію ризиків.

                Кількісний аналіз передбачає чисельне визначення розміру окремих ризиків і ризику конкретного виду діяльності (проекту) у цілому.

Ризики класифікують за наступними ознаками:

                1. За сферами прояву: економічний, політичний, екологічний, соціальний, технологічний і т.п.

                2. За видами діяльності: ресурсний, виробничий, фінансовий, інвестиційний, збутовий, транспортний і т.д.

                3. За масштабами впливу: країнний (у масштабах країни), регіональний, галузевий, ризик окремих суб'єктів господарювання.

                4. За джерелами виникнення: систематичний чи ринковий (властивий усім суб'єктам ринку, він викликаний макроекономічними процесами); несистематичний (ризик окремих суб'єктів господарювання, залежить від особливостей їх діяльності).

                5. За відношенням до ризику: ризик активної діяльності, ризик пасивного очікування.

                6. За відношенням джерел ризику до підприємства: внутрішній, зовнішній.

                7. За природі ризику: господарський ризик, ризик пов'язаний із природою людини, ризик, пов'язаний з дією природних факторів і т.п.

                Дану класифікацію можна продовжувати, при цьому кожний з видів ризику, тієї чи іншої класифікаційної групи можна розділити на ряд підвидів і т.д., доки кожному з елементарних ризиків можна буде поставити у відповідність тільки йому властиві фактори ризику.

                При аналізі ризику варто виділяти їхні непересічні види, для того, щоб уникнути подвійних рахунків. Однак тут існує ряд проблем:

                - ті ж самі фактори можуть впливати на чи зростання чи зменшення різних видів ризику;

                - ризики, що входять в одну з класифікаційних груп, можуть включати ризики інших класифікаційних груп і, у той же час, самі можуть входити як складові в інші класифікаційні групи, наприклад, ризики, виділені за масштабах впливу, можуть входити до складу економічного ризику, або ризики, виділені за сферами прояву, можуть розглядатися як складові країнного ризику;

                - один і той же вид ризику, у залежності від конкретних умов, може розглядатися як зовнішній і як внутрішній, наприклад, ризик інвестування за рахунок власних коштів (амортизаційних відрахувань), оскільки амортизаційна політика встановлюється єдиною в масштабах держави, але закон дає конкретним суб'єктам господарювання певну свободу дій.

               

Приклад 1

Для сучасного підприємства можна виділити ряд основних ризиків, викликаних взаємодіями з його економічними контрагентами (Клейнер Г.Б. та ін., 1997).

Аналіз виконаний за наступною схемою: сутність ризику, причини ризику, фактори ризику (передумови, що збільшують імовірність настання несприятливих подій), способи  зниження чи компенсації ризику.

1. Ризик неотримання вихідних сировини, матеріалів та інших ресурсів. Наслідком є зниження рівня рентабельності підприємства чи неможливість реалізації профільної технології.

Причини ризику: відмовлення традиційних і потенційних постачальників від укладання угод; неприйнятні умови угод; виникнення в постачальника непередбачених труднощів; прийняття постачальником рішення про розрив угоди або зміну його умов; перехід традиційних постачальників на випуск нової продукції і т.д.

Фактори ризику: слабка диверсифікованість постачальників; нестабільність загальної соціально-економічної ситуації; відсутність традицій обов'язковості виконання правових і договірних умов; нерівномірність темпів інфляції і валютних курсів; нерівномірність доходів різних прошарків населення; недостатність резервних засобів у підприємства для компенсації підвищення цін постачальниками; надмірна концентрація підприємства на обмеженому наборі профільних технологій і т.д.

Способи зниження ризику: диверсифікація постачальників; створення фінансових резервів на випадок непередбачених витрат; прогнозування динаміки цін; залучення традиційних постачальників у діяльність підприємства шляхом укладання угод на участь у прибутку чи продажем акцій; придбання акцій підприємств-постачальників; створення страхових запасів вихідних сировини і матеріалів; диверсифікація виробництва шляхом збільшення числа технологій і видів продукції; організація на підприємстві системи постійного збору інформації про можливих постачальників, їх наміри, освоювані технології і соціально-економічну ситуацію навколо них; завчасна розробка стратегії функціонування підприємства в умовах пошуку альтернативних постачальників.

2. Ризик неповернення передоплати постачальниками. Наслідок - погіршення фінансового стану підприємства, складності у відносинах з постачальниками.

Причини ризику: ті ж, що й у вищеописаному випадку, а також вольові рішення постачальника про тимчасове чи остаточне присвоєння отриманих як передоплату сум, неможливість їх повернення через нецільове використання до зриву угод.

Фактори ризику: критична ситуація у взаємовідносинах підприємств; слабість арбітражу і законодавчої бази; низька правова культура управлінського персоналу; відсутність розвинутої системи страхування господарських і фінансових операцій.

Способи зниження ризику: купівля акцій постачальника й обмін акціями; установлення неформальних особистих відносин з керівництвом підприємства-постачальника; створення регіональної системи страхування угод; залучення незалежних організацій як гарантів угод; розвиток заставних угод.

3. Ризик неукладення договорів на реалізацію виробленої продукції. Наслідок - затоварення готовою продукцією, погіршення фінансового стану.

Причини ризику: зміна структури споживчого попиту і загальне скорочення потреби в даному виді продукції; заміщення продукції аналізованого підприємства продукцією конкурентів; моральний знос продукції; зміна виробничого профілю чи спеціалізації традиційних виробників продукції; відсутність у підприємства повної інформації про конкретні сегменти ринку.

Фактори ризику: технічний прогрес; залежність результатів прийняття рішень споживачами від негласних умов угод, що задовольняють особисті інтереси їх керівництва; зміна умов імпорту, що полегшує ввіз імпортної продукції; активізація маркетингової діяльності конкурентів; різкий ріст обсягів і рентабельності виробництва в галузі, що сприяє припливу конкурентів.

Способи зниження ризику: диверсифікація виробництва і структури збуту; створення на підприємстві системи баз даних про можливих споживачів продукції (їхню діяльність, наміри, тенденції розвитку і т.д.); активне використання усіх форм маркетингу; обмін акціями з традиційними споживачами; освоєння гнучких технологій виробництва.

4. Ризик неотримання чи несвоєчасного одержання оплати за реалізовану без передоплати продукцію.

Причини ризику: прийняття споживачем рішення про використання призначеної для оплати суми на інші цілі; відсутність коштів у споживача; збої в системі банківського обслуговування.

Фактори ризику: кризовий стан взаємних платежів; неочікуване і невиправдане підвищення цін окремими підприємствами; низька правова культура керівників; слабість господарського арбітражу.

Способи зниження ризику: обов'язкова передоплата (обмежує можливості споживача); перехресне володіння акціями постачальників і споживачів; страхування угод у третіх осіб; використання застав; систематичне інформування громадськості про підприємства, які постійно порушують (дотримуються) умов угод.

5. Ризик відмови покупця від отриманої й оплаченої їм продукції.

Причини ризику: невідповідність продукції вимогам до її якості; неможливість використання споживачем продукції даної якості; застарілі технологія й устаткування підприємства; рішення споживача про переключення на інший вид продукції; іншого чи постачальника на інший вид діяльності.

Фактори ризику: нестабільність загальної соціально-економічної ситуації; надмірна концентрація на обмеженій кількості споживачів; низький ступінь правової культури і правової свідомості керівників підприємств.

Способи зниження ризику: у загальному випадку використовуються ті ж методи, що і для описаного вище виду ризику, а також постійні збір і аналіз інформації про споживачів (інформаційні бази даних). Крім того, у числі заходів, що перешкоджають переключенню споживачів на продукцію конкурентів можна відзначити укладання угод з конкурентами про розділ сфер впливу.

6. Ризик зриву укладених угод про одержання зовнішніх позик, інвестицій і кредитів.

Причини ризику: несподіване надходження до інвесторів чи кредиторів негативної інформації щодо перспектив і можливостей підприємства; витік несприятливої інформації про поточний чи минулий стан підприємства; публікація відомостей, що дискредитують його; різке падіння курсу акцій підприємства; виступи споживачів із критикою продукції підприємства.

Фактори ризику: утрата контролю за іміджем підприємства; активні дії несумлінних конкурентів; недооцінка маркетингової діяльності і недостатньо активне її проведення.

Способи зниження ризику: організація цілеспрямованих маркетингових заходів, включаючи всебічне інформування потенційних споживачів і інвесторів про найбільш сприятливі сторони продукції підприємства і самого підприємства (для акціонерних підприємств у системі маркетингових заходів повинні бути заходи спрямовані на роботу з акціонерами з метою отримання їх підтримки); підтримування постійних зв'язків з економічно активною громадськістю.

Перераховані види ризиків відносяться лише до взаємин між підприємством і його економічними партнерами. Досить великий потенціал ризику полягає і у внутрішній діяльності підприємства, особливостях організації його виробництва і фінансів, системи управління. Ризик прийняття невірних управлінських рішень тим вище, чим менше уваги приділяється перспективному аналізу і плануванню діяльності підприємства з урахуванням факторів ризику. Урахування факторів ризику як зовнішніх, так і внутрішніх, повинні стати однієї з найважливіших задач керівництва підприємства, якщо воно претендує на успішне функціонування в умовах ринку.





© 2009 Читальня On-Line
Підручники розміщені на сайті для ознайомлення. Графічний матеріал, формули та текстова частина опубліковані частково.