Реклама



Замовити роботу

Замовити роботу

Счетчики




Вітаємо вас на сторінках нашого сайту!

Сайт readbook.com.ua - це зібрання книг по темах: бухгалтерський облік, економіка, маркетинг, менеджмент, право, страхування, філософія та фінанси.

Сподіваємось, що ця література буде корисна, як для школярів, так і для студентів.

Усі книги викладені з метою ознайомлення.
Список всіх підручників >>> Економіка підприємства - підручник

Тема 3. ОСНОВНИЙ КАПІТАЛ

3.1. Економічна сутність, класифікація і структура основного капіталу



Економічні суб'єкти (корпорації, підприємства, індивідуальні виробники) для здійснення виробничого процесу повинні використовувати певні ресурси: матеріальні, трудові, природні, інформаційні і грошові. Важливого значення при цьому набувають засоби виробництва.

Засоби виробництва – це сукупність всіх елементів, що беруть участь у процесі виготовлення продукції. Вони поділяються на засоби праці (верстати, машини, печі тощо) і предмети праці (сировина, матеріали, напівфабрикати та ін.).

Необхідною умовою реалізації основної мети підприємства – отримання прибутку - є відтворення капіталу, що охоплює стадії інвестування, виробництва і реалізації.

У процесі свого використання капітал перебуває в постійному русі як у межах діяльності окремого підприємства, так і в економічній системі країни в цілому. Процес такого постійного руху характеризується терміном «оборот капіталу», під яким розуміється процес безперервного руху капіталу в економічній системі, що супроводжується послідовним перетворенням однієї його форми в іншу.

У процесі обороту різні види капіталу характеризуються різною інтенсивністю руху. Одна частина виробничого капіталу у формі предметів праці використовується у процесі виробництва продукції протягом тільки одного виробничого циклу (сировина, енергія тощо), інша його частина – засоби праці – функціонує протягом багатьох виробничих циклів (будівлі, устаткування тощо);

Відповідно за формами авансування залученого капіталу в активи підприємства його поділяють на основний і оборотний.

Оборотний капітал визначає ту частину капіталу, що авансується в предмети праці, використовується тільки в одному виробничому циклі і повертається на підприємство за один оборот.

Основний капітал  формує ту частину активів підприємства, що беруть участь у багатьох виробничих циклах, частинами переносячи свою вартість на вартість готової продукції. Основні активи становлять виробничу основу підприємств (будівлі, споруди, машини, устаткування, ін.) – звідси їх назва.

На відміну від оборотних основні активи не беруть участі в обороті коштів. Свою вартість вони відтворюють через оборотні активи, поступово переносячи її на вартість виробленої продукції. Отже, основні активи знаходяться поза безпосереднім оборотом коштів. Звідси  – їх ще дві назви: «необоротні», або «позаоборотні» активи.

Подібний за значенням зміст простежується в англомовній термінології. Основний капітал (основні активи) називають «базовим» – basic capital (basic assets), або «фіксованим”, тобто “нерухомим» – fixed capital (fixed assets).

 

Примітка

Поняття «капітал» і «активи» (наприклад, «основний капітал» і «основні активи») дуже близькі за змістом. І все-таки існує деяка значеннєва відмінність. Капітал – це більш  загальне поняття, що характеризує умову формування вартості. Активи – конкретні форми  капіталу, що реалізують його певні економічні  функції, (наприклад, виробничу). Залежно від того, який значеннєвий відтінок  хочуть передати, використовують той чи інший термін. Часто вони використовуються як тотожні поняття.

 

Конкретними формами основного капіталу (необоротних активів) на підприємстві є основні засоби, нематеріальні активи, фінансові інвестиції (

Подробиці

Така термінологія була закріплена Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку (ПБО-7) № 7 «Основні засоби» (Затверджено наказом Міністерства фінансів від 27.04.2000р. № 92).

Необоротні активи визнаються, тобто відображаються в балансі підприємства, якщо відповідають загальним критеріям визнання активів, а саме:

•  існує ймовірність того, що підприємство отримає у майбутньому економічні вигоди, пов’язані з використанням цих активів;

•  вартість може бути достовірно визначена.

Майбутні економічні вигоди від використання необоротного активу можуть бути отримані у вигляді доходу від реалізації продукції (послуг), економії витрат тощо. Наприклад, придбана ліцензія на використання нової технології може забезпечити економію витрат. Слід зазначити, що окремі об'єкти безпосередньо не збільшують економічні вигоди, однак можуть бути потрібні для забезпечення одержання майбутніх економічних вигід від інших активів. Прикладом можуть бути основні засоби, придбані для охорони довкілля або з метою безпеки.

Другий критерій здебільшого зумовлюється наявністю інформації про витрати на придбання або створення об'єкта.

 

Основні засоби (відповідно до офіційного визначення, сформульованого в згаданому Положенні (стандарті)) – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання яких більше від одного року (або операційного циклу, якщо він довший за один рік). (Винятком  у складі основних засобів варто визнати «капітальні засоби на поліпшення земель». Вони, скоріш за все, не можуть бути віднесені до категорії «матеріальних»).

Відповідно до згаданого Положення (стандарту) бухгалтерського обліку установлюються такі елементи обліку зазначених активів.

1 Основні засоби

1.1 Земельні ділянки.

1.2 Капітальні витрати на поліпшення земель.

1.3 Будівлі, споруди і передавальні пристрої (зокрема, до будівель належать: корпуси цехів, депо, гаражі, складські приміщення, офіси, житлові будівлі тощо; до споруд – естакади, свердловини, резервуари, мости, автомобільні дороги тощо; до передавальних пристроїв – нафто- і газопроводи, водорозподільні мережі, електромережі, лінії зв'язку тощо).

1.4 Машини та обладнання.

1.5 Транспортні засоби.

1.6 Інструменти, прилади та інвентар.

1.7 Робоча і продуктивна худоба.

1.8 Багаторічні насадження.

1.9 Інші основні засоби.

2 Інші необоротні матеріальні активи

2.1 Бібліотечні фонди.

2.2 Малоцінні необоротні матеріальні активи (наприклад, спеціальні інструменти і спеціальні пристосування, інвентар).

2.3 Тимчасові (нетитульні) споруди.

2.4 Природні ресурси.

2.5 Інвентарна тара.

2.6 Предмети прокату.

2.7 Інші необоротні матеріальні активи.

Ключовими компонентами основного капіталу взагалі й основних засобів зокрема є основні фонди, що становлять матеріальну основу виробництва. Зокрема, у складі основних засобів, крім «капітальних витрат на поліпшення земель», всі інші елементи належать до категорії «основних фондів».

Основні фонди – це частина засобів виробництва, що зберігають свою речову форму, беруть участь у багатьох виробничих циклах і свою вартість переносять на вартість готової продукції частинами в міру спрацювання.

 

Примітка

До введення нових положень (стандартів) бухобліку існувала інша класифікація основних фондів за призначенням.

1 Будівлі.

2 Споруди.

3 Передавальні пристрої.

4 Машини та обладнання:

4.1 Силові машини та обладнання.

4.2 Робочі машини та обладнання.

4.3 Вимірювальні і регулювальні прилади та пристрої, лабораторне устаткування.

4.4 Обчислювальна техніка.

4.5 Інші машини та обладнання.

5 Транспортні засоби.

6 Інструменти.

7 Виробничий інвентар і знаряддя.

8 Господарський інвентар.

9 Інші основні фонди.

Залежно від характеру участі основних фондів у виробничому процесі розрізняють виробничі і невиробничі основні фонди. Основні виробничі фонди функціонують у сфері матеріального виробництва; невиробничі – задовольняють побутові і культурні  потреби працюючих. До них належать: житлові будинки, дитячі садки та ясла, клуби, стадіони та їх оснащення, – які є власністю підприємств та перебувають на їх балансі. Вартість основних фондів за галузями народного господарства подана в табл. 3.1.

 

 

 

Таблиця 3.1.  Основні фонди в економіці (Статистичний, 2001)

 

Млн. грн.

Питома вага, %

Млн. грн.

Питома вага, %

1996 р.

2000 р.

1

2

3

4

5

Всі основні фонди

843471

100,00

845762

100,0

Основні фонди виробничих галузей:

521386

61,60

533186

63,04

- промисловості

255486

30,28

266945

31,57

- сільського господарства

125922

14,9

114867

13,59

- будівництва

15548

1,84

16992

2,0

- транспорту і зв’язку

98272

11,65

106279

12,57

- інші галузі

26158

3,14

28103

3,31

Основні фонди невиробничих галузей:

322085

38,19

312572

38,16

- житлового господарства

142414

16,88

152716

18,05

- комунального господарства та побутового обслуговування

 

32596

 

3,9

 

35086

 

4,14

- охорони здоров’я та освіти

110697

13,11

71670

8,5

- науки, культури та інших галузей

36378

4,3

53100

6,27

 

Основні засоби є досить різнорідними, тому їх можна поділити на групи за певними ознаками. Ознаки ці можуть бути різними залежно від мети, для якої призначена дана група. Після введення Національних стандартів бухобліку (01.01.2000р.) в Україні для цілей бухгалтерського та податкового обліку існують дві різні класифікації, кожна з яких побудована на власних принципах. Класифікацію бухгалтерського обліку ми вже навели вище.

Податкова класифікація передбачає поділ основних фондів на три групи. Більш докладно вона буде розглянута в розділі, що стосується амортизації. В основу класифікації основних фондів для цілей оподатковування покладений критерій терміну використання з урахуванням фактору морального зношення. Мета класифікації – поділ об'єктів на групи для застосування до кожної групи встановленої саме для неї норми амортизації.

На відміну від класифікації податкового обліку, класифікація, яка запропонована ПБО-7, не пов'язана з порядком нарахування амортизації, тобто до об'єктів кожної групи може бути застосований будь-який метод нарахування амортизації.

 

Примітка

Наведене визначення основних фондів є теоретичною основою формування поняття про дану економічну категорію. Однак застосування закладених у нього критеріїв занадто складне для практики податкового обліку. Зокрема, податковому інспектору часом складно буває розібратися, у скількох виробничих циклах беруть участь інструменти, пристосування або компоненти господарського інвентарю. Тому для зазначених цілей прийняте інше визначення основних фондів (Закон про оподаткування прибутку підприємства від 22.05.1997 № 283/97 – ВР), що наводиться нами нижче.

Основні фонди – матеріальні цінності, які використовуються у виробничій діяльності платника податку протягом періоду, що перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, і вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним знощенням.

Аналіз категорій «основні фонди» і «основні засоби» дає можливість зробити такі висновки:

- податкове поняття «основні фонди» охоплює тільки виробничі основні фонди;

- слід розрізняти «основні фонди» і «невиробничі фонди»; терміном «невиробничі фонди» позначають капітальні активи, що не використовуються в господарській діяльності платника податку і для яких встановлено особливий порядок податкового обліку;

- бухгалтерський термін «основні засоби» поширюється на матеріальні активи, що використовуються як для виробничих, так і невиробничих цілей.

Отже, бухгалтерська категорія «основні засоби» має більш широкий зміст, ніж податковий термін «основні фонди».

 

Співвідношення різних груп основних фондів у загальній їх вартості називається структурою основних фондів. Структура основних виробничих фондів різних галузей і підприємств залежить від різних факторів: складності, конструктивно-технологічних характеристик продукції, типу виробництва, особливостей технологічних процесів і технічного рівня застосовуваних машин і устаткування, рівня концентрації виробництва, розміщення підприємств галузі на території країни тощо. Типова структура основних фондів підприємств подана в табл. 3.2.

Таблиця 3.2. Структура промислово-виробничих основних фондів промисловості в 2000 році, % до підсумку (Економіка, 2000)

Елемент основних фондів

Питома вага, %

Будівлі

29,4

Споруди

19,1

Передавальні пристрої

11,3

Силове обладнання

7,8

Робочі машини, виробниче обладнання

28,6

Транспортні засоби

2,2

Інші основні фонди

1,6

Всього

100

 

Залежно від ступеня безпосереднього впливу на предмети праці основні виробничі фонди поділяються на активні і пасивні. До активної частини основних виробничих фондів належать такі їх елементи (робочі машини та обладнання, інструменти), що безпосередньо діють на форму і властивості предметів праці, визначають продуктивність праці, обсяг випуску продукції. До пасивної частини основних фондів належать ті елементи (будівлі, споруди, передавальні пристрої), що створюють умови для нормальної роботи активних основних фондів. Через те що активні елементи основних фондів визначають виробничі можливості галузей, об'єднань і підприємств, а також їх продуктивність і ступінь технічної озброєності праці, перспективним напрямком є підвищення частки активної частини основних виробничих фондів, тобто машин, обладнання, інструментів.





© 2009 Читальня On-Line
Підручники розміщені на сайті для ознайомлення. Графічний матеріал, формули та текстова частина опубліковані частково.