Реклама



Замовити роботу

Замовити роботу

Счетчики




Вітаємо вас на сторінках нашого сайту!

Сайт readbook.com.ua - це зібрання книг по темах: бухгалтерський облік, економіка, маркетинг, менеджмент, право, страхування, філософія та фінанси.

Сподіваємось, що ця література буде корисна, як для школярів, так і для студентів.

Усі книги викладені з метою ознайомлення.
Список всіх підручників >>> Економіка підприємства - підручник

Тема 6. ІНФОРМАЦІЙНІ ФАКТОРИ

6.3. Особливості й економічне значення інформації



Властивості інформації відрізняються від властивостей матеріального світу. На відміну від матеріально-енергетичної субстанції вона не підлягає тим закономірностям і причинно-наслідковим зв'язкам, що діють у матеріальному світі, адже цими закономірностями і зв'язками і є інформація. Вона не підвладна обмеженням у часі і просторі, тому що сама формує ці обмеження (як, напевне, і самі категорії простору і часу). Зокрема, інформаційні образи можуть бути тиражовані у нескінченно великій кількості разів у нескінченно малому просторовому об’ємі. При цьому всі створені інформаційні образи можуть зберігатися нескінченно довго (на відміну від їх матеріальних носіїв).

Наведені теоретичні викладки мають важливе практичне значення. Зазначені властивості інформаційної реальності можуть суттєво вплинути на економічні відносини у процесі інформатизації суспільства. Зокрема, значних змін можуть зазнавати відносини власності на інформаційні засоби виробництва, товарно-грошові відносини та інші звичні атрибути економіки.

 

Подробиці

Властивості інформації взагалі змінюють всі існуючі уявлення про соціально-економічні інститути, які століттями трималися на матеріальності засобів виробництва.

Відома з часів Ломоносова колекція афоризмів з цього приводу: «Якщо чогось десь убуде, то в іншому місці обов'язково додасться», «Ніщо нізвідки не береться і нікуди не зникає» і т. ін. – доповнена в наші дні Б. Коммонером – «Все повинно кудись подітися».

Вихідними прикладними наслідками цього закону для економіки були: «за все потрібно платити», «кожна вироблена одиниця продукції вимагає витрат матеріалів і енергії», «при продажі будь-якого товару він відчужується від продавця і передається покупцю».

За часів К. Маркса нонсенсом здавалося (можливо, і для самого автора) сполучення «суспільні засоби виробництва». І дійсно, хіба було доцільним, щоб у одного молотка, верстата або серпа було кілька хазяїв? Невже це сприяло дбайливому ставленню до інструмента або підвищенню ефективності його використання? Вся історія розвитку людства доводить зворотне... І лише кінець ХХ століття після появи інформаційних засобів виробництва в несподіваному ракурсі висвітив зазначене поняття. Будь-якою комп'ютерною програмою, конструкторською ідеєю або технологічним «ноу-хау» одночасно можуть користуватися всі жителі Землі. І саме це перетворює їх у дійсно «суспільні засоби виробництва».

Правильно й інше: поява кожної з програм, що тиражуються, не означає зникнення «десь чогось» (в розумінні матеріально-енергетичної субстанції). Програми виникають немов би з нічого легким натисканням кнопки. І навпаки: скільки не продавай програмну або відеопродукцію, її у продавця не убуває. На відміну від матеріальних товарів інформаційні продукти не споживаються, а використовуються – адже їх не можна «спожити» (в розумінні використати без залишку). Скільки їх не використовуй, менше не стає. Вони не зникають і фізично не зношуються (на відміну від їх матеріальних носіїв).

Сьогодні зовсім несподіваного контекст у набуває відома біблійна легенда. Ісус п'ятьма хлібами в одну мить нагодував п'ять тисяч чоловік (!). Хіба таке можливо? У матеріальному світі скоріше за все – ні, ...але в інформаційному – цілком. Якщо процес годування розуміти не буквально, але припустити під ним угамування почуття голоду якимось інформаційним засобом...

 

Сказане дає змогу сформулювати основні властивості інформаційних товарів:

• можливість тиражування нескінченної кількості разів у нескінченно малому обсязі простору за нескінченно малі інтервали часу;

• фізичну незношуваність;

• збереження товару  продавцем після продажу його покупцю;

• принципову фізичну можливість подальшого тиражування і продажу товару покупцем;

• відсутність фізичних перешкод безкоштовного присвоєння інформаційних товарів (зокрема, засобів виробництва) будь-яким суб'єктом – існують тільки етичні бар'єри;

• для отримання благ основним стає не фізичне володіння засобами виробництва, а інтелектуальна здатність їх використання (освоєння).

Інформація (у широкому розумінні) є основою механізмів, які зумовлюють еволюцію природи, однією із форм якої є соціально-економічний розвиток. Саме інформація визначає темп, напрямок і характер процесів, які відбуваються в суспільстві й економіці. Будь-які процеси цілеспрямованої трансформації соціально-економічної системи можуть привести до задуманої мети тільки за умови їх системного інформаційного забезпечення. При цьому під останнім розуміється не тільки збір, оброблення і прогнозування необхідних даних, але й залучення якомога більш повного спектру наведених функціональних особливостей інформаційної сутності: ретельне системне опрацювання програми досягнення мети, зміна політичних орієнтирів, планування (у термінах і виконавцях) заходів, які забезпечують формування мотиваційного механізму, ідеологічна підготовка суспільства, навчання виконавців методичним основам тощо.

Перехід до інформаційного (постіндустріального) суспільства вимагає ще більш глибоких перетворень, адже інформаційний фактор перетворюється в основний предмет виробництва і споживання соціально-економічної системи.





© 2009 Читальня On-Line
Підручники розміщені на сайті для ознайомлення. Графічний матеріал, формули та текстова частина опубліковані частково.