Реклама



Замовити роботу

Замовити роботу

Счетчики




Вітаємо вас на сторінках нашого сайту!

Сайт readbook.com.ua - це зібрання книг по темах: бухгалтерський облік, економіка, маркетинг, менеджмент, право, страхування, філософія та фінанси.

Сподіваємось, що ця література буде корисна, як для школярів, так і для студентів.

Усі книги викладені з метою ознайомлення.
Список всіх підручників >>> Економіка підприємства - підручник

Тема 6. ІНФОРМАЦІЙНІ ФАКТОРИ

6.4. Поняття про інформаційну економіку



Зростаюча залежність промислово розвинених країн від джерел інформації – технічної, економічної, політичної, військової, а також від рівня розвитку й ефективності використання засобів її передачі й оброблення привела до появи на рубежі вісімдесятих років принципово нового поняття – «національні інформаційні ресурси». Звичайно, інформацію накопичували і цінували завжди. Новим тут виявилось явище, що спостерігається протягом останніх десятиліть в промислово розвинених країнах, а саме: стрімко зростає економічна важливість інформаційних ресурсів.

 

Приклад 3

Розвиток інформаційних технологій стає індикатором добробуту нації. За останні 10 років ВВП країн «великої сімки» виріс приблизно на 25%, а щорічні витрати на обчислювальну техніку збільшилися на 30%. У 1999 році на інформаційні технології було витрачено близько 850 млрд. дол. Тільки в США в галузях, пов'язаних з інформаційним забезпеченням бізнесу, обертається понад 300 млрд. дол., що більше, ніж у кожній окремо взятій галузі, включаючи енергетику, металургію, верстатобудування та ін. Економіку інформаційних технологій в США обслуговує близько 1,2 млн. кваліфікованих фахівців, кількість користувачів Інтернет у цій країні – 100 млн. чоловік (більш ніж 50% дорослого населення) (Сидоров, 2001).

 

Голова програми з формування політики в галузі інформаційних ресурсів професор Гарвардського університету А. Эттігер вважає, що настає час, коли «... інформація стає таким же основним ресурсом, як матеріали й енергія, і, отже, стосовно цього ресурсу повинні бути сформульовані традиційні ключові питання: хто ним володіє, хто в ньому зацікавлений, наскільки він доступний, чи можливе його комерційне використання?» (Иноземцев, 1999).

Процеси, які викликали істотні перетворення в системі продуктивних сил сучасного світового господарства, надали інформації значення вирішального засобу праці, одночасно висунувши її в ряд провідних предметів праці, які підлягають перетворенню, обробленню, збереженню, передачі, споживанню в процесі матеріального і духовного виробництва. Сьогодні не можливо назвати жодного способу застосування продуктивної праці, який би не передбачав одночасно і застосування інформації. Тому варто визнати справедливою думку про те, що світогосподарське значення країни визначається в наш час не тільки кількістю вироблених матеріальних благ, якими б вони не були, але й обсягом інформації, що створюється і споживається. І це має пріоритетне значення.

У даному зв'язку хотілося б сказати про завдання становлення і розвитку нової галузі – економіки інформаційного виробництва, або інформаційної економіки, яка широко трактується економічною наукою.

 

Історична довідка

Вперше вислів «інформаційна економіка» було використаний в 1976 р., коли співробітник Стенфордського центру міждисциплінарних досліджень (США) економіст Марк Порат видав роботу під такою назвою. Але ще до того, як ця робота побачила світ, і в нашій країні, і за рубежем з'явилися публікації, у яких фактично ставилися і вирішувалися різні проблеми, що були пов’язані з предметом інформаційної економіки (Нижегородцев, 1994).

 

Під інформаційною економікою слід розуміти виробничу систему в поєднанні зі сферою споживання, де інформація є провідною продуктивною силою (вирішальним засобом і предметом праці), а також основним продуктом виробництва (предметом споживання).

У зв'язку з цим заслуговує на увагу думка деяких авторів про те, що утворення і відносне відокремлення нової сфери діяльності – виробництва інформації – варто розглядати як четвертий визначний етап суспільного поділу праці (після виділення скотарства, ремесла, торгівлі) (Тоффлер, 1999; Белл, 1999).

У відповідності до сказаного наукові дослідження сьогодні повинні розглядатися не як щось зовнішнє відносно процесу матеріального виробництва. Навпаки, вони утворюють один органічно необхідний «нульовий цикл» відносно практично будь-якого продукту (Агабабьян, 1983).

 

Подробиці

На відміну від споживання матеріалів або енергії, що спричиняє до збільшення ентропії (тобто ступінь невпорядкованості природи), використання інформації дає протилежний ефект: підвищує організованість, упорядкованість навколишнього середовища і зменшує ентропію. Саме тому, зокрема, комп’ютер, який є знаряддям праці і машиною для оброблення інформації, може розглядатися, за висловом болгарського економіста І. Ніколова, як діалектичне заперечення всіх попередніх знарядь праці, призначених для оброблення речовини й енергії (Николов, 1986).

Деякі дослідники вказують на те, що ентропія при споживанні природних ресурсів збільшується зі зростанням масштабів їх залучення в економічний оборот. Цей погляд в тій чи іншій формі визнають усі більш-менш популярні в наші дні економічні доктрини і так чи інакше пояснюють цей факт, називаючи його законом тенденції норми прибутку до зниження, або законом зменшення продуктивності капіталу тощо. Тут, однак, слід зауважити: зазначений погляд справедливий за умови, якщо технічний базис залишається незмінним. Радикально нові технологічні рішення відрізняються від попередніх більш високою ефективністю використання речовин і енергії. Тому і збільшення ентропії при споживанні людиною матеріалів і енергії не може продовжуватися нескінченно: періодичні великомасштабні технологічні зрушення супроводжуються зниженням матеріаломісткості й енергоємності виробничих процесів і, отже, зменшують ентропію виробничих систем (Экологическая, 1994; Нижегородцев, 1994).

 

Ще однією важливою рисою інформаційного типу економічного зростання є неподільність інформації як предметів праці і як засобів праці. Наприклад, у комп'ютерних інформаційних технологіях види інформації, які виступають як предмет праці і як засіб праці, настільки часто міняються місцями в зазначених функціях, що їх не можна відокремити одну від одної. Інформація, яка обробляється і передається, сама стає знаряддям оброблення і передачі нової інформації, потім вона може знову оброблятися і передаватися, стаючи то предметом  або засобом праці.

 

Цифри і факти

Сто років тому понад 95% працездатного населення США було зайняте безпосередньо в сфері матеріального виробництва й обслуговування і менш ніж 5% – роботою з інформацією. Ситуація була, за традиційними критеріями, цілком пристойною: на кожні двадцять чоловік, зайнятих реальною справою – роботою з матеріальними об'єктами, припадала одна людина, яка «папірці перекладала». Нині ситуація радикально змінилася: тепер вже в середньому на кожну людину, зайняту роботою з матеріальними об'єктами, припадає людина, для якої основним предметом праці є інформація (Тоффлер, 1999).

 

Тенденція неухильного перекачування трудових ресурсів зі сфери матеріального виробництва в інформаційну сферу – найбільш помітна, але це далеко не єдиний симптом прийдешніх змін, які отримали поки загальну і трохи туманну назву «інформаційний вибух».

Чи існують будь-які прості і наочні кількісні оцінки цього складного багатопланового соціально-економічного процесу? Можна назвати, принаймні, три різних ознаки, кожна з яких переконливо свідчить про початок переходу промислово розвинених країн на якісно новий етап технічного розвитку, який прийнято називати століттям інформації.

1. Загальна сума людських знань раніше змінювалася дуже повільно... У 1800 році вона подвоювалася кожні п'ятдесят років, напередодні 1950 року – подвоювалася протягом десяти років, а напередодні 1970 року – протягом п'яти років; у минулому десятиріччі час подвійного збільшення обсягу накопичених наукових знань становив вже один-два роки (Иноземцев, 1999).

2. Матеріальні витрати на збереження, передачу і перероблення інформації вже тепер перевищують аналогічні витрати на виробництво енергії.

3. Людство вперше в своїй історії стає реально таким, за яким спостерігають на астрономічних відстанях «космічні фактори» – рівень радіовипромінювання планети Земля на окремих ділянках радіодіапазону наближається за яскравостю до рівня радіовипромінювання Сонця.

Отже, у 1976 році в наукову літературу був вперше введений термін «інформаційна економіка». Сьогодні зростаючий вплив темпів розвитку промисловості оброблення даних на життєво важливі показники національної економіки спостерігається в різних країнах і стає предметом постійної і пильної уваги вчених, інженерів, економістів, політичних діячів.

 





© 2009 Читальня On-Line
Підручники розміщені на сайті для ознайомлення. Графічний матеріал, формули та текстова частина опубліковані частково.