Реклама



Замовити роботу

Замовити роботу

Счетчики




Вітаємо вас на сторінках нашого сайту!

Сайт readbook.com.ua - це зібрання книг по темах: бухгалтерський облік, економіка, маркетинг, менеджмент, право, страхування, філософія та фінанси.

Сподіваємось, що ця література буде корисна, як для школярів, так і для студентів.

Усі книги викладені з метою ознайомлення.
Список всіх підручників >>> Економіка підприємства - підручник

Тема 6. ІНФОРМАЦІЙНІ ФАКТОРИ

6.5. Напрями розвитку інформаційної економіки



Серед основних напрямів розвитку інформаційної економіки можна виділити:

1. Виробництво комп'ютерів і засобів оброблення інформації.

 

Приклад 4

• Наукомісткі галузі промисловості і, у першу чергу, індустрія ЕОМ – предмет особливої уваги керуючого американського істеблішменту. США поступово залишає своїм найближчим конкурентам майже всі традиційні сектори світового ринку. Всі, крім головного – сектора інформаційних технологій. Віддавши своїм переслідувачам «хвіст ящірки» – першість по цілому шлейфу традиційних галузей промисловості, – США відірвалися від них майже на порядок за основними показниками в інформаційній індустрії. Центр економічних баталій за лідерство на світовому ринку неухильно переміщується в область засобів оброблення інформації.

• Україна в даний час переживає бум комп'ютерного виробництва. У      2001 році на невеликих підприємствах із збирання комп’ютерів в Україні було випущено близько 400 тисяч персональних комп'ютерів (ПК), що задовольняють близько 85% потреби внутрішнього ринку України. Приріст виробництва і використання ПК в Україні як 2001 році оцінюється в 22-25%, що особливо вражає на тлі зниження обсягу продажу комп'ютерів в США і Західній Європі. Найбільш активною є сфера виробництва і продажу «ноутбуків», яка в 2001 році подолала цифру 10 тисяч проданих комп'ютерів. Річне зростання становило 60% (Іжик, 2001).

 

2. Виробництво програмних продуктів (software).

Для роботи комп'ютерів необхідні засоби програмного забезпечення. Саме вони перетворюють комп'ютер з «мертвої коробки» з екраном у «розумний» засіб виробництва, здатний керувати виробничими процесами, контролювати транспортні операції, забезпечувати видавничу діяльність і багато чого іншого, включаючи роботу життєзабезпечуючих систем у побуті, виробництві, транспорті і навіть у космосі.

Сьогодні програмний продукт став надзвичайно вигідним товаром, забезпечуючи провідні компанії цього виробництва мільярдними прибутками

 

Приклад 5

Одним із різновидів програмного продукта являються копьютерні ігри. На сьогодні щорічний обсяг продажу тільки за цим товаром складає в світі близько 160 млрд. доларів ( Мельник, 2001).

 

3. Виробництво наукомісткої продукції.

 

Приклад 6

У 1970 році спеціальна комісія з наукової політики, яка представила свої рекомендації президенту США, відзначала: «Наукові і технічні ресурси нашої країни є найбільш могутніми інструментами досягнення соціальних, політичних і економічних цілей. Відповідний розподіл цих життєвих ресурсів, контроль і управління ними в короткостроковому і довгостроковому планах для вирішення національних і міжнародних проблем є політичним завданням найвищої важливості».

Через рік після цього президент Національної академії наук США Ф. Хендлер сформулював цю думку так: «Наша економіка повинна базуватися не на природних ресурсах, а на розумах і застосуванні наукового знання». У   1976 році ця концепція знайшла відображення в законі США про національну наукову політику, організаційні принципи і пріоритети (Нижегородцев, 1994).

 

Інформаційні ресурси, як і сільськогосподарські, належать до досить обмеженої кількості економічно значущих відтворюваних ресурсів. У         70-х  роках ХХ ст. зростання сільськогосподарського експорту, як і зростання частки наукомістких галузей в промисловому експорті, стало основним проявом захисної реакції господарського механізму США на різке подорожчання імпорту сировини й енергоресурсів. Якщо за традиційними виробами обробної промисловості – сталь, прокат, текстиль, одяг, взуття – дефіцит зовнішньоторговельного балансу США за ці роки збільшився в шість разів, то актив у торгівлі наукомісткими виробами – літаки, комп’ютери, програмні продукти, хімічні товари – виріс протягом того самого періоду у чотири рази. Швидше за все зростає експорт виробів і послуг галузей індустрії інформації (Иноземцев, 1998).

4. Виробництво патентно-ліцензійної продукції.

Крім очевидного впливу на конкурентоспроможність наукомістких галузей промисловості, інформаційні ресурси мають вирішальний вплив і на таку важливу в економічних і політичних відносинах статтю зовнішньої торговлі, якою є патентно-ліцензійний баланс. Так званий «невидимий експорт» є одним із визначальних показників потокового рівня «технологічного відриву». Розуміння тієї обставини, що життєздатність національної економіки тепер значно залежить від якості і масштабів використання нею науки і техніки, викликало до життя зіставлення технологічних потенціалів держав і відповідно проблему «технологічного відриву». Цей відрив сьогодні має для дипломата таке ж значення, яке кілька поколінь тому мало зіставлення чисельності армій.

Відомі офіційні оцінки патентно-ліцензійного балансу, вимірювані мільярдами доларів, характеризують лише невелику частину загального потоку науково-технічних рішень і технологічної документації, який циркулює на світовому промисловому ринку. Значна частина його не фіксується офіційною статистикою, тому що перетікає по внутрішньофірмовим каналам транснаціональних корпорацій (ТНК).

5. Виробництво «розумів».

 

Приклад 7

Коли в 1982 році спеціальна комісія з наукових зв'язків і національної безпеки Національної академії наук США спробувала розглянути можливість контролю внутрішньофірмових інформаційних потоків, це було зустрінуто керівниками ТНК із неприхованим роздратуванням. Л. Бранскомб, віце-президент з наукової роботи найбільшої у світі комп'ютерної фірми ІВМ, заявив, що будь-який контроль за передачею науково-технічних секретів, які ретельно охороняються, між підприємствами цього концерну, які розташовані в США й інших країнах, може мати для них катастрофічні наслідки, оскільки близько половини прибутків і доходів ІВМ одержує від своїх зарубіжних філій. «Як це не парадоксально, – пише Бранскомб, – фахівцем, що зайняв перше місце серед службовців нашого концерну за кількістю і важливостю винаходів, є інженер з нашої лабораторії у Німеччині» (Нижегородцев, 1994).

 

Цей сам по собі малозначущий бюрократичний інцидент висвітлює характерні риси тонко завуальованого етапу «інформаційного колоніалізму», що йде на зміну більш раннім і зовнішньо більш помітним формам промислового неоколоніалізму. Виявляється він у тому, що поза метрополіями розміщуються матеріаломісткі й енергоємні виробництва, також промислові підприємства з екологічно шкідливою технологією, а в метрополію спрямовується зустрічний потік найбільш талановитих місцевих фахівців («відплив мозку»).

 

Приклад 8

Близько 55% усіх витрат американських ТНК на науково-дослідні та конструкторські роботи, які виконуються за межами країни, припадає на їхні філії в Німеччині, Англії і Канаді. Гірка іронія історії в даному випадку полягає в тому, що все частіше в тій чи іншій країні з'являється витончено вихований у Гарварді менеджер і згідно з усіма новітніми канонами наукової організації праці підбирає в залізобетонному «коралі» з максимально досяжним комфортом високопродуктивну еліту місцевих інтелектуалів. Щорічно, коли настає «сезон збору врожаю», вже не пряності, сік гевеї, нафту, тростину чи бавовну, а незрівнянно більш цінний продукт – законсервований у патентах і звітах НДДКР результат експлуатації національних природних ресурсів – відсилається в шкіряних контейнерах із золотою тасьмою за океан.

 

6. Виробництво управлінських технологій.

Подальше підвищення складності господарського механізму промислово розвинених країн висунуло в число найважливіших факторів економічного розвитку рівень організаційної культури і якість управління професійною діяльністю людей. Останнім часом до терміна «технологічний розрив» додається поняття «управлінський розрив», виникла проблема порівняльної ефективності саме управління.

Мистецтво, методи і технологію практичного розв’язання  управлінських завдань поєднує поняття «менеджмент».

 

Приклад 9

Сорок років тому в США почали виконуватися перші замовлені дослідження з упровадження машинних методів управління. Спочатку ці роботи виконувалися тільки лідером сектору – фірмою «Артур Д. Литл». Однак уже до початку 70-х років ХХ ст. у США з'явилися сотні організацій, які незалежно одна від одної займалися розробленням нової методології дослідження проблем і методів прийняття управлінських рішень. Згідно з існуючими даними, усього в США функціонує від трьох до чотирьох тисяч консультативних фірм. Загальна кількість зайнятих у цій галузі економіки США, безпосередньо пов'язаної з промисловою експлуатацією національних інформаційних ресурсів, перевищила мільйон чоловік. Обсяг продажу консультативних послуг вимірюється мільярдами доларів і щорічно збільшується на 18%. При цьому чверть загального обсягу робіт виконується за контрактами із закордонними клієнтами – приватними компаніями й урядовими організаціями (Нижегородцев, 1994).

 

7. Виробництво технологій, у яких інформація є основним «робочим тілом».

Прикладом даного напряму є виробництво нової генетичної інформації (нових сортів рослин або порід тварин).

 

Приклад 10

З початку 90-х років ХХ сторіччя ведуться роботи зі створення так званих продуктів-трансгенів – генетично змінених продуктів. А почалося усе в    1994 р., коли з'явився на світ томат-трансген. Далі були картопля, рис, соя, кукурудза, бавовна й інші сільськогосподарські продукти. Генні сорти культур давали врожай, в середньому більший в 4 рази, ніж звичайні. Сьогодні в США нараховується понад 100 найменувань генетично змінених продуктів. В одній тільки Америці їхнім виробництвом зайнято 24 компанії, у різних країнах площі, на яких сьогодні вирощуються трансгени, становлять понад 10 млн. га.

Однак це породило екологічну проблему: наскільки трансгени шкідливі для здоров'я людини і навколишнього середовища? Поки віддалені наслідки вживання таких продуктів до кінця не вивчені... (Ешьте, 1999).

 

Іншим прикладом є використання засобів захисту рослин нових поколінь, які засновані, наприклад, на запахах, які відлякують.

8. Виробництво і використання штучного інтелекту.

Цей напрямок породив роботів, гнучкі автоматизовані виробництва і на даний час обіцяє подарувати системи, які самонастроюються та самонавчаються.

 Для України ця сфера інформаційного виробництва має особливе значення. Тут під керівництвом академіка В.М. Глушкова чверть сторіччя тому почалися дослідження з розроблення основ штучного інтелекту. На думку фахівців, саме принципи дії штучного інтелекту можуть бути покладені в основу розроблення комп'ютера нового покоління (Мар’янович та ін., 2001).

9. Посередницька діяльність в економіці.

Саме посередники, які дотепер вважаються ледь не дармоїдами, обробляючи “море” інформації, зв’язують виробників і споживачів в єдині економічні системи.

 

Приклад 11

Оферта (у міжнародній торговлі – комерційна пропозиція), як правило, пропонується в письмовому вигляді. Міжнародними економічними організаціями (Економічною комісією ООН для Європи і Конференцією ООН з торгівлі і розвитку) розроблені рекомендації щодо змісту оферти, які відображають рівною мірою інтереси обох сторін операції. На інформаційному ринку пропонуються програмні засоби, які дозволяють скласти комерційну пропозицію та оцінити його ефективність. Такі інформаційні системи, разом з вирішенням інших багатьох завдань, дозволяють сформувати комерційну пропозицію підприємства з використанням власної бази даних товарів. Подібна пропозиція за формою має вигляд прайс-листа товарів, що пропонуються, в якому додатково приводиться інформація про наявність і вартість супутніх послуг, а також про підсумкову ціну пропозиції. Крім формування такого тексту комерційної пропозиції, існує можливість оперативної оцінки можливого доходу від реалізації даної пропозиції. Розрахунок доходності здійснюється автоматично на основі даних з комерційної пропозиції, що формується, та інформації з бази даних собівартості товарів.  Інша програма – “ BARGAINOFFER” ( будівник оферти)- використовується для автоматизації роботи безпосередньо з офертою. Цей модуль забезпечує можливість створення, аналізу та оптимізації власної оферти, а також аналізу отриманої від партнера оферти і формування зустрічної. Аналіз та оптимізація здійснюються стосовно інформаційних елементів оферти ( умов угоди, характеристик товару, умов поставки та платежів, цін і т. д. ) з точки зору максимізації фінансових доходів. Одночасно з головною задачею – формування оферти- “ BARGAIN” з допомогою інших своїх програмних модулів може вирішувати ряд допоміжних інформаційно- аналітичних завдань. Зокрема, таких, як прогнозний розрахунок витрат (фінансова калькуляція) всієї аналізуємої угоди, оцінка її безпечності , розрахунок ризиків, тематичний аналіз угоди за різноманітними критеріями. Модуль оцінки ризику  “ BARGAINRISK”, використовуючи аналогічну початкову інформацію, забезпечує аналіз поля ризиків угоди, виділення ключових з них, побудову ризик- кривих, виконання кількісного розрахунку ризиків і пошук напрямків їх зменшення, оцінку можливих збитків від угоди.

 

10. Забезпечення комунікаційних процесів.

У сучасному світі передача інформації є основою формування суспільства і здійснення процесів його життєдіяльності.

До сучасних засобів передачі інформації належить Інтернет, електронна пошта, факсимільний зв'язок, сучасні телекомунікаційні технології (мобільний, сотовий, супутниковий зв'язок).

 

        Приклад 12

У 2001 році Росія вийшла на 3-є місце у світі за потужністю виробляємих ЕВМ , випередивши при цьому європейські країни, де лідером являється Швейцарія, а також Китай, котрий ще рік тому випереджав Росію. Введений в дію суперкомпьютер МВС- 1000М здатен здійснювати 1 трлн. Операцій в секунду, його продуктивність 1 терафлопс ( 1 трлн. 64- розрядних операцій з плаваючою точкою в секунду - така продуктивність, як вважають деякі спеціалісти, - продуктивність людського мозку) ( Тенденции, 2001).

 

11. Інформаційні послуги.

До основних видів інформаційних послуг належать радіо, телебачення, кінопродукція, шоу-бізнес, різні види туризму (розважальний, екологічний, науковий тощо), спорт, рекреація.

Однак інформаційні технології породжують нові, досить несподівані проблеми у відносинах «підприємство – споживач» і «підприємство – підприємство».

 

Приклад 13

На думку фахівців, розвиток Internet має дефляційний ефект. США – країна з найбільш розвиненою мережею Internet. Обсяг електронної торгівлі, хоча і становить поки що близько 1% від роздрібних продажів, має неухильну тенденцію до зростання. Internet вже має вплив на економічні показники, зокрема, на інфляцію. Цей вплив позначається у двох напрямках:

1) на рівні відносин «підприємство-споживач». Internet озброїв покупців набагато кращим знанням цін. Маючи інформацію про ціни з Мережі, споживачі вимагають істотних цінових знижок від роздрібних торговців;

2) на рівні відносин «підприємство-підприємство». Технологія Internet надає можливість підприємствам знижувати витрати. Наприклад, зіштовхуючись із проблемою зниження цін унаслідок твердої конкуренції, підприємства розривають зв'язки зі своїми постійними партнерами, знаходячи більш вигідних через Мережу. Крім того, торгівля через Internet дає можливість істотно скорочувати витрати на доставку і продаж товарів, що може становити більш 20% вартості товару (Квартальні, 1999).

 

Наведені приклади переконливо підтверджують той факт, що в сучасному світі інформаційні фактори стають основою суспільного виробництва, займаючи провідні позиції у всіх ключових компонентах економічної системи. Інформація перетворюється в основу засобів виробництва, визначаючи хід виробничих процесів, контролюючи основні його етапи і компоненти, включаючи забезпечення самої людини на виробництві й у побуті. Інформація все більше займає місце предметів праці, тому що у провідних країнах частка витрат, пов'язаних з інформаційними факторами, становить більше половини загальних виробничих витрат. І, нарешті, продукція, яка випускається підприємствами, усе більше набуває форми інформаційних товарів і послуг.

Інформаційна економіка заснована на принципово нових організаційних принципах і економічних відносинах. Інформаційні фактори – якісно відмінний компонент виробничої системи,  який вимагає принципово нових знань і світогляду працівників сфер виробництва і споживання. Тільки володіння цими компонентами дозволяє ліквідувати як окремим підприємствам, так і національним економікам.





© 2009 Читальня On-Line
Підручники розміщені на сайті для ознайомлення. Графічний матеріал, формули та текстова частина опубліковані частково.