Реклама



Замовити роботу

Замовити роботу

Счетчики




Вітаємо вас на сторінках нашого сайту!

Сайт readbook.com.ua - це зібрання книг по темах: бухгалтерський облік, економіка, маркетинг, менеджмент, право, страхування, філософія та фінанси.

Сподіваємось, що ця література буде корисна, як для школярів, так і для студентів.

Усі книги викладені з метою ознайомлення.
Список всіх підручників >>> Економіка підприємства - підручник

Тема 8. ВИТРАТИ ПІДПРИЄМСТВА

8.1. Характеристика витрат



Основною метою діяльності будь-якого виробника (фірми, виробничого підприємства) є максимізація прибутку. Можливості його одержання обмежені, по-перше, витратами виробництва і, по-друге, попитом на вироблену продукцію.

Витрати це прямі і непрямі, фактичні і можливі виплати або упущена вигода, необхідні для того, щоб залучити й утримати ресурси в межах даного напрямку діяльності.

Виникає запитання: як зрозуміти останню частину даного визначення?

Оскільки всі види ресурсів обмежені, будь-яке рішення про виробництво якогось товару означає відмову від використання тих самих ресурсів для випуску якихось інших виробів. Таким чином, усі витрати можна вважати своєрідними віртуальними альтернативами. Про які альтернативи йде мова? Ми можемо уявити, що кожен ресурс, яким ми користуємося, має в економічному “задзеркаллі” свої відображення. Їх стільки, скільки можливостей (напрямів) використання цього ресурсу. Відрізняються ж вони  тією вигодою, яку може дати кожен з альтернативних напрямків використання даного ресурсу. Ця вигода перетворюється в упущену (втрачену), якщо певний напрямок не буде реалізований. Обираючи один із варіантів, економічно грамотні підприємці постійно неначе б то “зважують у умі” можливі надбання та втрати кожного із варіантів. При цьому можлива вигода будь-якого з варіантів перетворюється в потенціальну втрату (упущену вигоду) для інших у тому випадку, коли кожен з них почне реалізовуватися. Початок реалізації будь-якого варіанта означає втрату можливості реалізації альтернативних варіантів. ­Причому з огляду на потреби обгрунтування рішень і урахування упущеної вигоди найбільший інтерес становить найвигідніший із усіх відкинутих альтернативних варіантів (Фишер, 1993).

Приклад 1

Метал, використаний на виробництво озброєння, вже неможливо застосувати для виготовлення медичного устаткування або автомобілів. У свій робочий час людина здатна виробляти або озброєння, або медичне устаткування. Відповідно ті витрати, яких суспільство зазнало для виготовлення одного з продуктів, уже неможливо використовувати для виробництва іншого.

Приклад 2

Втрати, що зазнає читач цієї книжки (у даному випадку – втрачений час), залежать від тих наявних у його розпорядженні альтернативних варіантів використання часу, від яких він змушений відмовитися, погодившись ознайомитися з даним підручником.

 

Отже, витрати, що має фірма у процесі діяльності, можна поділити на дві категорії: зовнішні (або явні), що у російській мові асоціюються зі словом «затраты», і внутрішні (неявні). Для позначення останніх при перекладі з англійської мови часто використовують терміни «вмененные» або «имплицитные издержки», які саме і характеризують упущену вигоду альтернативних варіантів (Фишер, 1993).

Зовнішні витрати набувають форми грошових платежів постачальникам факторів виробництва, проміжних виробів і ділових послуг. Тут мова йде про заробітну плату робітників та службовців, витрати на сировину і матеріали, комісійні винагороди торговельним фірмам, внески банкам та іншим фінансовим установам, розрахунки за юридичні консультації, транспортні послуги тощо. Інакше кажучи, зовнішні витрати являють собою плату за ресурси постачальникам, які ведуть справи відокремлено від даної фірми.

Внутрішні (неявні, імпліцитні) витрати – це упущена вигода, на яку йде фірма, взявши даний варіант використання усіх виробничих ресурсів. Вони кількісно дорівнюють тим доходам, що могли б бути отримані при оптимальному способі застосування даних ресурсів (фінансових, інформаційних, людських, матеріальних та ін.).

Примітка

Поняття внутрішніх (неявних) витрат увійшло у вітчизняну економічну термінологію з переходом економіки країни до ринку. Лише в ринковій економіці у підприємства з'являється можливість розпоряджатися своїми ресурсами, а з нею і свобода вибору, що передбачає численні віртуальні (можливі) варіанти розвитку.

Відповідна термінологія була запозичена головним чином з англомовної літератури. Зокрема, слово «імпліцитний» є практично дослівною транскрипцією англійського слова «implicit» і означає «неявний» («який мається на увазі»). В англійській мові для позначення упущеної вигоди використовується ще один дуже вдалий термін «opportunity costs». Якщо врахувати, що слово «opportunity» означає «сприятлива можливість», то розглянуте сполучення варто розуміти як «витрати упущених можливостей».

У російськомовних виданнях (див., наприклад, Грузинов и др., 1996) широко використовується термін «вмененные издержки», що навряд чи можна визнати вдалим. Більш прийнятні, мабуть, його вже згадані синоніми. В українській мові використовуються поняття «неявні, імплiцитні витрати».

 

Внутрішні витрати не передбачаються контрактами або бухгалтерськими відомостями, що властиво для зовнішніх платежів. Тому вони не набирають форми конкретних грошових видатків (виплат). Так, якщо фірма використовує власний будинок, вона не має зовнішніх витрат у вигляді орендної плати. Однак внутрішні витрати існують, тому що фірма втрачає можливості отримання грошей за здачу цього будинку в оренду комусь іншому. Хоча внутрішні витрати не показуються фірмою в бухгалтерській звітності, вони існують цілком реально (хоча і у віртуальній реальності) і відповідно повинні впливати на ухвалення економічних рішень. Зокрема, останні мають обов'язково враховувати упущені можливості кращого використання власних ресурсів.

Приклад 3

Припустимо, родина є власником невеликого магазину або майстерні. Вона має в повній власності приміщення магазину і використовує в ньому свою особисту працю і грошовий капітал. Таким чином, на даному підприємстві в категорії «витрати» відсутні три статті: «оренда приміщення», «сплати за банківський кредит» і «заробітна плата». Однак це не означає, що подібні статті варто взагалі виключати з категорії «внутрішніх витрат». Використовуючи своє власне приміщення під магазин, родина втрачає щомісячний рентний дохід приблизно 5000 грн., який би могла одержувати, здаючи це приміщення комусь іншому. Аналогічно, використовуючи на своєму підприємстві власний капітал і працю, родина втрачає банківський дивіденд (10-12%) і заробітну плату, що вона могла б отримувати, працюючи в іншому місці.

 

За формою прояву усі витрати можна поділити на такі групи:

1 Витрати – безпосередні грошові виплати.

2 Неявні (імпліцитні) витрати – (умовно оцінена) упущена вигода, що не набирає форми фактичних грошових виплат.

3 Збиток – фактичні (потенційно можливі) втрати, яких зазнає (або може зазнати) фірма, не отримуючи при цьому компенсації у формі доходу – санкції за різного роду недотримки (за часом, якістю, умовами), нереалізована продукція, втрати від аварій, ін. Неважко помітити, що збиток може виявлятися як при прийнятому сценарії використання ресурсів, так і при альтернативно можливому.

4 Безповоротні (безповоротно втрачені) витрати (англ. «sunk cost», тобто “утоплені”) являють собою раніше зроблені витрати, які вже не підлягають відшкодуванню і  не можуть впливати на рішення фірми (наприклад, безперспективні інвестиції).

Приклад 4

Ви придбали за спецзамовленням обладнання. Після цього через деякі обставини (наприклад, конверсію) попит на продукцію, яку планували виготовляти, знизився. Виробництво виявляється неактуальним. Отримане устаткування не може бути реконструйоване для альтернативного застосування або продане іншим. Витрати ви вже зазнали, і тому неявні витрати за даною статтею стали дорівнювати нулю.

Приклад 5

Ви вирішили заробляти водійським візництвом. Почавши реалізовувати свій план, ви витратили час і гроші на отримання прав водія. Потім ваші плани змінилися, і ви відмовилися від придбання автомобіля. І хоча, можливо, ви ніколи в житті не сядете за кермо, витрачених на отримання прав коштів вам ніхто не поверне. Це вже безповоротні витрати.

Приклад 6

Фірма вирішила купити приміщення в іншому місті. Раніше вона заплатила за право на покупку приміщення в даному місті 500 тис. дол. Право дає можливість придбати будинок за 5 млн. дол. Отже, загальні витрати за даним сценарієм рішення становлять 5500 тис. дол. Раптом у місті, де розміщена фірма, в цей час трапилася нагода придбати підходяще приміщення за           5250 тис. дол. Яке приміщення придбає фірма, якщо буде обгрунтовувати своє рішення виключно економічною вигодою? Відповідь: перше. Право на покупку (500 тис. дол.) є вже безповоротними (“утопленими”) витратами. Однак, якщо друге приміщення коштує менше ніж 5 млн. дол., його варто придбати, незважаючи на втрачене «право на покупку» (Хейне, 1991).

 

Якщо ці перші приклади не переконали вас, спробуємо навести більш переконливий приклад.

Приклад 7

Історія з поїздкою в Лас-Вегас

Припустимо, що ви власник магазина, який торгує телевізорами. Один з ваших оптових постачальників влаштовує конкурс продавців телевізорів. За кожний проданий вам телевізор (повертати їх не передбачено умовами конкурсу) можна один день провести з дружиною в Лас-Вегасі з оплатою усіх витрат. Ви радісно замовляєте 28 телевізорів, а ваша дружина починає готуватися до двотижневої відпустки.

Повернувшись з Лас-Вегасу, ви починаєте думати, як продати всі придбані раніше телевізори. Ніхто з клієнтів не цікавиться даною маркою або даною моделлю. Зрозумівши безнадійність своїх спроб, ви переносите всі телевізори в комору.

Раптом ви отримуєте пропозицію від дитячого будинку купити всі телевізори за 2000 дол. Ви знаєте, що бізнесмен не може заробити гроші за цінами нижче витрат, і сідаєте обчислювати витрати:

- ціна телевізорів, що ви сплатили постачальнику (70 дол. 28);

- виплати за банківським відсотком за позичені гроші (12% річних);

- витрати на транспортні (200 дол.);

- витрати на рекламу під час марних спроб продати телевізори (80 дол.);

- оцінка місця у вашій вітрині протягом одного місяця (140 дол.).

Загалом вийшла сума приблизно в 2400 дол. Ви пишете відповідь у дитячий будинок, у якій повідомляєте, що готові продати всі телевізори за 2400 дол., відмовившись від будь-якого прибутку в цій угоді заради інтересів добродійності. Дитячий будинок відповідає, що 2000 дол. – верхня ціна, тому що за такі гроші вони можуть придбати телевізори й в іншому місці. Але ви – гарний бізнесмен, ви знаєте, що збитки не дають прибутку, і тому відмовляєте.

Насправді ви виявилися досить поганим бізнесменом і економістом. Усі ті «витрати», що були враховані до суми 2400 дол., становлять безповоротні, тобто безповоротно втрачені витрати, а аж ніяк не імпліцитні витрати. Правильно дивитися потрібно не в минуле, а в майбутнє. А в майбутньому можна побачити 560 дол. – максимально можливу суму утилізації телевізорів (по 20 дол. за штуку). Поки це ще неявні витрати варіанта зберігання телевізорів у коморі. Якщо телевізори не будуть утилізовані, зазначена сума перетвориться на реальну втрачену вигоду. Саме на неї вже перетворилася після відмови продати телевізори можливість отримати прибуток 1440 дол. (2000-560=1440) (Хейне, 1991).

 

На розумінні глибинної сутності різних видів витрат базується кваліфіковане обґрунтування рішень і управління діяльністю підприємства.





© 2009 Читальня On-Line
Підручники розміщені на сайті для ознайомлення. Графічний матеріал, формули та текстова частина опубліковані частково.