Реклама



Замовити роботу

Замовити роботу

Счетчики




Вітаємо вас на сторінках нашого сайту!

Сайт readbook.com.ua - це зібрання книг по темах: бухгалтерський облік, економіка, маркетинг, менеджмент, право, страхування, філософія та фінанси.

Сподіваємось, що ця література буде корисна, як для школярів, так і для студентів.

Усі книги викладені з метою ознайомлення.
Список всіх підручників >>> Економіка підприємства - підручник

Тема 8. ВИТРАТИ ПІДПРИЄМСТВА

8.2. Витрати економіста і витрати бухгалтера



Економіст аналізує витрати виробництва інакше, ніж бухгалтер, якого цікавить перш за все фінансовий баланс фірми. Бухгалтери схильні до ретроспективного погляду на фінанси фірми, тому що вони змушені стежити за активом і пасивом і оцінювати ефективність діяльності фірми в минулому. До фактичних витрат належать фактичні видатки й амортизаційні відрахування на основні фонди, розмір яких визначається відповідно до чинного законодавства.
Економістів і керівників, навпаки, цікавлять перспективи фірми. Вони стурбовані майбутніми витратами або тим, як їх знизити і підвищити рентабельність. Отже, вони повинні цікавитися можливими витратами, у тому числі витратами, пов'язаними з упущеними можливостями найкращого використання ресурсів фірми (упущеними вигодами). Можливі витрати вміщують зовнішні витрати підприємства, але не обмежуються тільки ними.
У свої розрахунки і бухгалтери, і економісти вміщують зовнішні витрати у формі грошових видатків. До останніх належать: заробітна плата робітників та службовців, витрати на сировину і матеріали, орендна плата за нерухомість. Грошові витрати відіграють важливу роль для бухгалтерського обліку, тому що вони пов'язані з прямими видатками, сплаченими компанією іншим фірмам і окремим особам, які беруть участь у забезпеченні виробничого процесу.
У загальному вигляді прибуток бухгалтера може бути розраховано за формулою
, (8.1)
де Пб – бухгалтерський прибуток; В – загальна виручка; Ззов – явні витрати (зовнішні видатки).
Зазначені види витрат суттєві і для економістів, тому що витрати на зарплату і матеріали становлять кошти, що могли б бути ефективно витрачені на інші цілі. Але економісти до витрат повинні зараховувати також і неявні витрати. Адже витрачені кошти, окрім очікуваного прибутку, можуть набирати форми упущеної вигоди. Через це при розрахунку прибутку економіста розмір витрат повинен бути доповнений ще однією складовою – неявними витратами, що становлять упущену вигоду:
, (8.2)
де Пе – економічний прибуток; ВП– прогнозована загальна виручка;  – прогнозовані явні витрати (зовнішні видатки); УВ – внутрішні витрати (упущена вигода).
 
Примітка
Відповідні складові В (формули 8.1) та ВП (формули 8.2), а також Ззов  (8.1) та  8.2) в принципі не є ідентичними величинами. Складові формули 8.2 визначаються (прогнозуються) на основі відповідних складових формули 8.1. Вони можуть збігатися за значенням, коли не очікується змін в умовах виробництва та реалізації продукції.
 
По-різному бухгалтери й економісти ставляться і до амортизації. Під час оцінювання майбутніх доходів економіст або керівник цікавиться капітальними вкладеннями в основні фонди. Це пов'язано не тільки з грошовими витратами на придбання й обслуговування техніки, але також і з даними про спрацювання основних виробничих фондів. При підрахунку кількісних характеристик попередньої діяльності фірми бухгалтери використовують діючі правила оподатковування, щоб визначити розмір амортизаційних відрахувань. Існуючі норми рідко відповідають реальним темпам фізичного спрацювання будинків і устаткування, а, отже, фактичний період використання основних фондів істотно відрізняється від нормативного періоду їх амортизації. Для бухгалтера після зазначеного періоду основні фонди отримують «нульову вартість», немов би припиняючи існування, а для економіста вони продовжують працювати, виробляючи продукцію і даючи прибуток.
Отже, базою для ухвалення економістом рішень є не один, а кілька видів витрат. Навіть у повсякденному житті кожний з нас може виявитися «економістом», який ухвалює рішення на основі обліку цих витрат.
Приклад 8
Цей приклад використовує дані експерименту, проведеного в США (Хейне, 1991). Хоча результати його, безумовно, були б справедливі для будь-якої іншої країни.
У ході державного регулювання рівня цін на бензин на бензоколонках фірми «Шеврон» у Каліфорнії ціни були встановлені істотно нижчі, ніж на бензоколонках інших компаній. Це дало змогу провести експеримент, що визначив неявні витрати від втрат часу на чекання заправлення.
У даному експерименті взяли участь 109 споживачів на одній бензоколонці фірми «Шеврон» і 61 споживач на двох бензоколонках конкуруючих фірм, що розміщені поблизу. Споживачі могли або купити дорогий бензин, не простоюючи в черзі, або купити бензин за зниженою ціною у фірми «Шеврон», прочекавши майже 15 хвилин.
Багато хто з учасників експерименту обрав чекання в черзі за дешевим бензином тому, що, очевидно, вони оцінили свій час дешевше коштів, заощаджених при купівлі дешевого бензину.
 Припустимо, наприклад, що водій може заощадити 0,25 дол. за галон, очікуючи 20 хвилин у черзі на бензоколонці «Шеврон», а на інших бензоколонках йому чекати не потрібно. Якщо він купує 10 галонів бензину, загальна зекономлена сума становить 2,50 дол. Тому що він обрав чекання в черзі, неявні витрати через втрати часу повинні бути менше ніж 2,50 дол. за 20 хв, або 7,50 дол./годину. Припустимо, інша людина висловлює бажання купити бензин без черги. Тоді її неявні витрати через втрати часу повинні бути не менше ніж 7,50 дол./годину. Використовуючи такий загальний підхід і відзначаючи, що клієнти фірми «Шеврон» придбали на 53% бензину більше, ніж клієнти двох інших бензоколонок, ми можемо розрахувати неявні витрати через втрати часу.
У табл. 8.1 подані зроблені в ході експерименту розрахунки верхньої і нижньої меж неявних витрат від втрат часу в дол./годину. З'ясувалося, що частково зайняті робітники оцінювали свій робочий час найдешевше. Вони могли б заробити додатково гроші, але не заперечують проти чекання в черзі, тому що мають гнучкий розклад робочого дня. Неявні витрати студентів відносно високі, тому що на заняття витрачається багато часу, а студенти, які підробляють, мають досить твердий графік роботи, і вони бажають працювати, а не чекати в черзі. Виявилося, що неявні витрати через втрати часу зростають разом з доходом. Це не дивно. Можна вважати, що чим вище заробіток у людини, тим більш вагомими стають для неї неявні витрати через втрати часу при очікуванні в черзі за дешевим бензином.
 
 
Таблиця 8.1. Розрахунок неявних витрат через втрати часу, дол./годину 

Категорія споживача

Неявна витрата

нижня границя, дол.

верхня границя, дол.

Студенти

7,15

10,96

Частково зайняті працівники

3,52

5,39

Особи з прибутком:

20000-30000 дол.

30000-40000 дол.

більше ніж 40000 дол.

 

6,51

8,93

11,26

 

9,44

13,70

17,26

 
Цей приклад показує, що рішення як споживачів, так і фірм часто ґрунтуються на неявних витратах, а не на фактичних видатках. Кожна людина може заощадити і отримати прибуток з бухгалтерської точки зору, але багато людей висловлюють бажання не робити цього, тому що упущена вигода виявляється занадто високою.





© 2009 Читальня On-Line
Підручники розміщені на сайті для ознайомлення. Графічний матеріал, формули та текстова частина опубліковані частково.