Реклама



Замовити роботу

Замовити роботу

Счетчики




Вітаємо вас на сторінках нашого сайту!

Сайт readbook.com.ua - це зібрання книг по темах: бухгалтерський облік, економіка, маркетинг, менеджмент, право, страхування, філософія та фінанси.

Сподіваємось, що ця література буде корисна, як для школярів, так і для студентів.

Усі книги викладені з метою ознайомлення.
Список всіх підручників >>> Макроекономіка- підручник

Тема 4. НАЦІОНАЛЬНИЙ РИНОК ТА ЙОГО РІВНОВАГА

4.2. Ринок товарів та платних послуг



Ринок товарів та платних послуг являє собою систему економічних відносин між продавцями та покупцями з приводу рухів товарів та послуг, які задовольняють спо­живчий та інвестиційний попит макроекономічних суб'єктів.
Споживчий попит – платоспроможний попит до­машніх господарств на:
– товари тривалого користування (довгострокові предмети побуту, засоби виробництва та ін.);
– товари поточного споживання (одяг, продукти хар­чування та ін.);
– послуги (житло, охорона здоров'я, освіта та ін.);
Інвестиційний попит – попит підприємців для:
– відновлення зношеного капіталу ;
– збільшення реального капіталу.
Основою взаємодії фірм та домашніх господарств на цьому ринку товарів та платних послуг є пропорція, в якій доход ^розподіляється на споживання С та заощад­ження S:
V = С + S.
Споживання – це індивідуальне та сумісне викорис­тання споживчих благ, яке спрямоване на задоволення матеріальних та духовних потреб людей. Споживання та заощадження залежать від рівня доходів (після виплати податків).
Залежність споживання від доходу можна описати степеневою функцією:
С = L Va (0<L<1),
де L – коефіцієнт еластичності, який показує, на скільки процентів змінюється споживання при зміні до­ходу на один процент.
Заощадження – економічний процес, пов'язаний з інвестуванням. Це частина доходу, яка залишається не використаною після відрахування коштів у фірм на поточні виробничі потреби, а у домашніх господарств – на споживчі потреби. Заощадження здійснюється як фірмами, так і домашніми господарствами.
Інвестування І здійснюється фірмами з метою розши­рення виробництва і збільшення прибутку. Як правило, S ³ I/
Зміни споживання прямо пропорційно залежать від рівня доходів. При зростанні рівня доходу збільшується частка заощаджень та їхня абсолютна величина. Зміни споживання і заощадження в залежності від доходу пока­зано

на графіку (рис. 4.1). 

Доход

Рис. 4.1. Доход після виплати податків
У будь-якій точці на лінії, що нахилена під кутом 45° до осі абсцис, споживання дорівнює доходу, а заощад­ження дорівнює нулю. Якщо функція споживання ле­жить вище від цієї лінії, відбувається не заощадження, а втрата заощаджень, якщо лінії споживання лежать нижче від цієї лінії, то домашні господарства накопичують чисті додаткові заощадження. Доход після виплати податків буде
ДІ = С + S,
де С – споживання; S– заощадження.
Звідси S = ДІ – С. Якщо ДI = С, S = 0, то настає життя в борг: рівень доходу, при якому споживання дорівнює доходу, дістав назву “торгового доходу”.
На рис. 4.1 в залежності від рівня доходу показано пе­реміщення лінії рівня споживання з однієї точки в іншу по траєкторії кривої споживання (С).
Існують також фактори споживання і заощаджень, які не пов'язані з доходом: багатство; рівень цін; очікування; споживча заборгованість; оподаткування.
Багатство. Чим більший обсяг багатства домашніх господарств, тим більше вони споживають і менше за­ощаджують.
Рівень цін. Підвищення цін призводить до зменшення реального фінансового багатства і знижує можливості до споживання поточного доходу. Навпаки зниження рівня цін збільшує реальне фінансове багатство і спонукає спо­живати більшу частину поточного доходу.
Очікування. Підвищення цін та дефіцит товарів при­зводить до збільшення поточних видатків і зменшення заощаджень.
Збільшення грошових доходів призводить до збільшення поточних видатків.
Зниження цін призводить до скорочення споживання і збільшення заощаджень.
Споживча заборгованість: 1) якщо заборгованість дося­гає 20–25% поточного доходу, споживання зменшується; 2) якщо заборгованість невелика, то рівень заощаджень може підвищитися.
Оподаткування. Зниження податків призводить до зростання споживання і заощадження, а зміна одного або кількох чинників, не пов'язаних з доходом, викликає переміщення графіків споживання {заощаджень.
Рівновага на ринку заощадження товарів та платних по­слуг. У закритій економіці досягається, якщо пропозиція заощаджень дорівнює; інвестиційному попиту. Пропо­зиція заощаджень S є функцією від доходів V:
S = S (V).
Залежність між S та V – прямо пропорційна (рис. 4.2, а). Інвестиційний попит I є функцією від ринкової став­ки процента i: I = I(i).
Залежність між інвестиційним попитом та ставкою процента – обернено пропорційна (чим більше /, тим менше I, рис. 4.2,6).
Звідси рівновага на ринку товарів та платних послуг виражається формулою:
S(V)=І(і).


Залежність ринку товарів від платних послуг пред­ставлена на графіку Хікса-Хансена (рис. 4.2). 




б) Умови побудови графіка:
I = I(і);
0 £ I < ¥;
якщо і = 0, то I=Im:
якщо і ® ¥ то I ® 0;
якщо і = і0 то І0 = S0;
рівновага: 0 < I > Im,


в) Умови побудови графіка:
IS = V(i);
якщо і = і0, то V = V0:
якщо і = 0, то V = Vm


Рис. 4.2. Графіки Хікса-Хансена для товарного ринку
 


Умови рівноваги товарного ринку у відкритій економіці з урахуванням діяльності держави можна записати | у такому вигляді:
I = S – DZВ – G,
де І – інвестиції;
S – заощадження;
DZВ – зовнішньоторговельне сальдо;
G – державні витрати.




© 2009 Читальня On-Line
Підручники розміщені на сайті для ознайомлення. Графічний матеріал, формули та текстова частина опубліковані частково.