Реклама



Замовити роботу

Замовити роботу

Счетчики




Вітаємо вас на сторінках нашого сайту!

Сайт readbook.com.ua - це зібрання книг по темах: бухгалтерський облік, економіка, маркетинг, менеджмент, право, страхування, філософія та фінанси.

Сподіваємось, що ця література буде корисна, як для школярів, так і для студентів.

Усі книги викладені з метою ознайомлення.
Список всіх підручників >>> Страхування

Тема 7. Страховий тариф і тарифна політика страховик

7.3. Методи розрахунку страхових тарифів



Актуарні розрахунки здійснюються за відповідною методологією.
Термін „методологія” в тлумачних словниках пояснюється як вчення про науковий метод пізнання й перетворення світу, сукупність прийомів дослідження, що застосовують в будь-якій науці відповідно до специфіки об’єкта її пізнання.
Методологія актуарних розрахунків в страхуванні представляє собою сукупність прийомів дослідження порядку визначення страхових тарифів та страхових платежів. Актуарні розрахунки представляють собою систему математичних і статистичних закономірностей, які регламентують взаємовідносини між страховиком та страхувальником при визначенні страхових тарифів та страхових премій.
Отже, методологія актуарних розрахунків у страхуванні базується на загальних ознаках та прийомах, які не залежать від конкретного виду страхування. До них можна віднести:
ü визначення тарифа-нетто (нетто-премії, ставки-нетто);
ü розрахунок ризикової надбавки (дельта-надбавки, гарантійної надбавки);
ü обчислення навантаження;
ü розрахунок розміру страхової премії.
За одиницю розрахунку приймається окремий об’єкт, а одиниця платежу розглядається в різних ієрархічних площинах – для країни, для регіону, конкретного району з урахуванням їх особливостей та специфікою прояву ризику у просторі і часі.
Будь-яка методологія, як форма загального підходу до дослідження, як форма філософської теоретичної основи, завжди пов’язана з методикою. Під методикою розуміють сукупність взаємопов’язаних способів та прийомів доцільного проведення будь-якої роботи. В свою чергу остання завжди пов’язана з відповідним окремим методом дослідження.
Для ризикових видів страхування найбільш поширені наступні методики розрахунку тарифів:
ü на базі теорії ймовірності та методів математичної статистики з використанням часових рядів;
ü з використанням методів математичної статистики та розрахунку дохідності;
ü на базі методів експертних оцінок;
ü при використанні методів аналогій з іншими об’єктами чи компаніями;
ü регресивний метод.
Методика розрахунку тарифів на базі теорії ймовірності включає наступні етапи:
ü визначення ймовірності настання страхового випадку – на основі теорії статистики та ймовірності розраховують вірогідність настання страхового випадку;
ü розрахунок тарифа-нетто основного зі 100 грн. страхової суми;
ü розрахунок ризикової надбавки з використання стійких статистичних рядів – у зв’язку з можливими коливаннями за рахунок ризикової надбавки створюється запасний фонд, який розраховується на основі показника середнього квадратичного відхилення (чи 2-х сигмового ;інтервалу);
ü визначення можливого інтервалу зміни показника з певним ступенем вірогідності – перевіряють ряд на стійкість, використовуючи теорію помилок. Якщо ряд стійкий, то медіана наближається до середнього значення ряду, якщо нестійкий. то необхідно збільшити тарифний період або взяти 3-х сигмовий інтервал. Статистикою встановлено, що одиничне квадратичне відхилення гарантує 68 % впевненості, що виплати не вийдуть за межі тарифу, подвійне середнє квадратичне відхилення підвищує цю впевненість до 95 %, а потрійне – до 97,9 %;
ü розрахунок навантаження, виходячи із витрат на ведення страхової справи та планового прибутку – до тарифа-брутто у складі навантаження включають прибуток, оскільки страхування є також видом бізнесу й підприємницької діяльності;
ü розрахунок тарифа-брутто – підсумовуємо всі елементи тарифу;
ü визначення структури тарифа-брутто та питомої ваги кожного його елементу – для спрощення подальших розрахунків страхових тарифів встановлюється питома вага кожного з його елементів Наприклад, враховуючи вимогу встановлення величини страхових резервів не більш, як 50 % від страхових платежів, тариф-брутто дорівнює тарифу-нетто, помноженому на 2. А .якщо витрати на ведення страхової справи встановити на рівні 20 %, від тарифа-брутто і прибуток від собівартості складатиме 4 – 6 % (світовий досвід), то страховий тариф буде значно меншим.
Зазначений порядок розрахунку страхового тарифу застосовують при оцінці технічних ризиків, наприклад, ризиків, пов’язаних із нещасним випадком, вантажем чи іншими вірогідними подіями.
Для оцінки інвестиційного ризику застосовуються статистичні методи з використанням доходності проекту або діяльності підприємства.
Методика розрахунку зазначеного ризику інвестиційних вкладень (капіталовкладень) полягає в наступному:
ü вивчення статистики втрат на даному або аналогічному виробництві – при рішенні про допустимість та доцільність підприємницького ризику визначається не ймовірність рівня втрат, а ймовірність того, що вони не перевищать деякого встановленого значення;
ü встановлення ймовірності віддачі –R - за допомогою розрахунку показника варіації можливих інвестиційних рішень (віддачі) – p(a): ;
ü визначення дисперсії – міри відхилення ознаки від середнього значення;
ü встановлення величини ризику та можливого значення доходності проекту, що розглядається;
ü розрахунок страхового тарифу на основі оцінки ймовірності страхового випадку – отримання віддачі нижче встановленої межі, але до беззбиткового рівня.
Методика групової експертної оцінки використовується, коли у фінансових системах страхування виникають проблеми, що виходять за межі формальних математичних постановок задач. Основний принцип – з’ясування колективної думки. Порядок експертної оцінки наступний:
ü формування цілі;
ü постановка задачі;
ü створення групи управління;
ü описання форми отримання необхідного результату;
ü вибір методів отримання результатів;
ü підбір експертної групи (можлива оцінка компетентності експертів);
ü складання анкет опитування;
ü опитування експертів;
ü обробка (методом надання переваг, методом рангів) та аналіз результатів;
ü складання звіту;
ü встановлення страхового тарифу та страхових платежів.
За тими ризиками, де неможливо застосувати зазначені методи, використовують метод аналогій з іншими страховими компаніями або іншими об’єктами, що страхуються.
Методика розрахунку страхового тарифу та страхових платежів методом аналогій передбачає:
ü вибір економічних показників для оцінки співставлення об’єктів, що розглядаються;
ü розрахунок відносних показників для оцінки середніх значень;
ü вибір бази розрахунку тарифу;
ü розрахунок страхового тарифу та страхових платежів.
Методика розрахунку страхового тарифу за допомогою регресійних методів ґрунтується на апараті лінійного регресійного аналізу, який є важливим розділом сучасної математичної статистики. Розрахунки та їх аналіз за даною методикою здійснюється за допомогою імітаційного моделювання за допомогою ЕОМ. Зазначена методика передбачає:
ü по кожному і-тому року розраховується фактична збитковість страхової суми із розрахунку на 100 грн. страхової суми;
ü на основі отриманого ряду у вихідних даних розраховується прогнозний рівень збитковості страхової суми, для чого використовується модель лінійного тренду, згідно якої фактичні значення збитковості страхової суми вирівнюються на основі лінійного тренду;
ü тариф-нетто основний визначається як прогноз очікуваної збитковості на (n + 1) рік;
ü ризикова надбавка представляє собою довірчий інтервал прогнозу очікуваної збитковості на (n + 1) рік, розраховується множенням середньоквадратичного відхилення фактичних значень збитковості від вирівняних на вибране значення коефіцієнту розподілу Стьюдента.
ü далі визначається навантаження звичайними розрахунковими методами.
При страхуванні життя найбільший інтерес представляють методики:
ü розрахунку доходу при довгострокових фінансових операціях;
ü розрахунки за рентами;
ü розрахунок одноразової нетто-премії при страхуванні життя.
Методика розрахунку доходу при довгострокових фінансових вкладеннях передбачає застосування розрахунку доходу від обороту фінансових коштів за складними відсотками:
B = A  (1 + i)t  ,
що означає – грошова сума А через t років при процентній ставці і складе суму В.
Під рентою розуміють періодичні виплати або внески, що виконуються на початку або в кінці обумовленого періоду (місяця, кварталу, півріччя, року).Якщо розрахунки за рентою виконуються на початку кожного періоду, то рента називається пренумерандо, якщо в кінці періоду, то постнумерандо. Для цього застосовують формули:
для розрахунку ренти пренумерандо:
, де
Rpren – вартість ренти пренумерандо;
A – рента, що виплачуються на початку кожного періоду;
і – норма росту;
t – період років.
для розрахунку ренти постнумерандо:
, де
Rpost – вартість ренти постнумерандо.
Зазначені розрахунки відносяться до фінансових рент, проте порядок їх розрахунку необхідно знати при розгляданні страхових рент, де передбачається залежність від настання певних ризиків (смерті, втрати працездатності, безробіття тощо).
Одноразова нетто-премія при короткостроковому страхуванні життя встановлюється на основі даних статистики, при визначенні ймовірності настання страхових подій. Далі використовуються таблиці смертності, в яких висота смертності залежить від віку з урахуванням інших важливих факторів. Саме за показником висоти смертності визначається нетто-тариф.
Значно складніше розрахунок тарифу-нетто при довгострокового страхування життя. Тому що вік застрахованого буде зростати, змінюватиметься ймовірність настання смерті. До того ж для кожної суми, яка може бути виплачена в тому чи іншому році необхідно визначити її вартість. Одноразова премія при страхування на дожиття розраховується за формулою:
, де
 - одноразова нетто-премія при довгостроковому страхуванні життя;
lx+t – число застрахованих осіб, які дожили до закінчення терміну страхування за t років;
νt – дисконтуючий множник;
lx – число осіб, що заключили договори у віці х років.
При страхуванні до певного терміну, коли страхова компанія бере на себе зобов’язання виплатити певну суму через певний період часу, незалежно чи доживе застрахований чи ні до обумовленого терміну, виконуються розрахунки аналогічні фінансовим довгостроковим рентам.




© 2009 Читальня On-Line
Підручники розміщені на сайті для ознайомлення. Графічний матеріал, формули та текстова частина опубліковані частково.